Британія виходить зі складу Євросоюзу з економічних причин. ЄС для Королівства – це бюрократи, негативний торговий баланс і потенційна криза мігрантів. Для України Brexit – хороший кейс про те, що економічні інтереси держави повинні стояти на першому місці і ніколи не опускатися в цьому рейтингу.
У червні 2016 року британці на референдумі проголосували за вихід з ЄС. На той час Великобританія випереджала ЄС за темпами економічного зростання практично в 2 рази, а безробіття в Британії було на третину нижче, ніж в ЄС. При цьому наростав негативний торговий тренд – у Великобританії в 2015 році 54% імпорту і тільки 44% експорту припадало на ЄС.
Великобританія не входила в Шенгенську зону, використовує фунт замість євро, і в цілому структура її економіки сильно відрізняється від загальноєвропейської. У Британії низький рівень державних пенсій і соціальних гарантій, дуже розвинений ринок послуг, сильна національна валюта, високий рівень фіскальної централізації, а аграрний сектор – мінімальний. Економіка побудована на експорті високих технологій, інвестиції, Лондон – це фінансова столиця Європи рівня Нью-Йорка в Америці і Токіо в Азії.
Як ЄС вплинув на окремі галузі економіки Британії?
Приклад. ЄС – це в першу чергу митний союз. Після вступу в ЄС Великобританія визнала «загальноєвропейськими» свої рибні запаси, що призвело до появи в британських територіальних водах риболовецьких судів інших держав, скорочення робочих місць в галузі і зміни її структури взагалі. Саме для регулювання подібних ситуацій в ЄС існує квотування, нормативне регулювання, субсидії та інше. А ось в Британії соціалізму не було ніколи, тому все це для них – чисті збитки.
Ще приклад. Після переходу в єврозону члени ЄС втрачають можливість гнучкого управління курсом національної валюти, емісії, девальвації. Саме це стало причиною економічних проблем в Греції, тоді як в Британії Нацбанк має всю повноту контролю над національною валютою. І такі кризи, як в Греції, загрожують стабільності самого євро як валюти.
Ринок праці в Британії також відрізняється від європейського – там нижчий рівень безробіття, але при цьому нижче і рівень соціального захисту, гарантованого державою. Вимоги ЄС щодо виплат по безробіттю і кількості робочого часу Британію не влаштовували ні 30 років тому, ні 20, ні 10. До європейських угод про працю Британія приєднувалася з застереженнями.
У міру того, як торговельний союз європейських країн розширювався і (що неминуче) бюрократизувався, в Британії зростало невдоволення делегуванням частини державних повноважень Брюсселю і обмеженням національної політиці на догоду все Європі. У країнах ЄС збільшуються податки, з ЄС в Азію і США виїжджає молодь, населення старіє, зростання популярності радикалів говорить про зниження реальних доходів, а криза мігрантів значно посилила позиції євроскептиків в британській політиці.
Безумовно, Європа часів німецької марки і французького франка і Європа зараз – це різні за рівнем життя Європи.
Невдоволення накопичувалося досить довго і, незважаючи на те, що Британія – досить багата країна, елітам набридло виконувати соціалістичні завдання то з порятунку Греції, то по прийняттю мігрантів. При цьому всі ці особливості митного і трудового регулювання всередині ЄС йдуть на користь біднішим країнам: вони отримують безмитний доступ до величезних ринків багатих країн.
Очевидно, тому вони і прагнуть в ЄС, як, наприклад, Україна. І поки загальноєвропейські регуляції вирівнюють статистичні показники в цілому по континенту, економічний розвиток Британії сповільнюється.
Brexit – це, простою мовою, відмова Лондона від нескінченної боротьби зі штабом євробюрократів в Брюсселі. І розглядати Brexit потрібно саме в економічному контексті. Для британських громадян ЄС – це не набір міфологем і не крапка культурного тяжіння, як для України, а в першу чергу ринок. І вихід з ЄС відкриє перед Британією найбільші світові ринки США, Китаю і навіть Росії, – тобто важливо розуміти, що до ізоляціоністської політиці це привести не може. Британська економіка – це глобальний гравець.
Взагалі, саме такий – прагматичний – підхід і політиків, і бізнес-еліт, і звичайних виборців є найправильнішим. Чи вигідно вступити в ЄС? До яких фінансових результатів призведуть країну нові регуляції, рішення і вимоги? Ніякої сакралізації, ніяких пафосних тез про загальну культуру, літературу і призначення. Зазвичай за такими пишномовними словами ховається розгубленість і безвідповідальність. Грубо кажучи, раніше українські бюрократи і чиновники їздили на поклон до Москви, то тепер місце призначення – Брюссель. З цієї ж серії – призначення експатів на високі державні посади, запрошення «месій» з інших країн, які повинні краще знати, які рішення потрібно приймати в Україні тощо.
ЄС поступово перетворюється на сучасну версію СРСР, коли багатша Західна Європа (а точніше, окремі країни західної Європи) використовує митний союз для активної політичної і економічної експансії на ринки Східної Європи. Навіть якщо інтеграційні процеси в Європі потім сповільняться – бізнес залишиться.
А Брюссель стає другою Москвою. Там сидять полчища бюрократів, збираються чиновники і євродепутати, при цьому в самих країнах ЄС політичні події розвиваються зовсім непередбачувано.