Він екстравагантний – це так. Але при чому тут популізм? Подивіться: все, що він обіцяв під час перевиборній кампанії – виконується. Який же це популізм?
Популісти це ті, хто на догоду виборцям роздають порожні, нездійсненні обіцянки, заздалегідь знаючи, що виконувати їх не збираються. Метою популістських кампаній є прихід до влади і можливість продовжувати і далі вішати локшину на вуха людям.
Найкращим прикладом популіста є Барак Обама з його вмінням вимовляти солодкі промови, але нічого не робити. Обама – демократ, і саме демократи в США є лівими популістами.
За роки правління Барака Обами в США демократи увірували в свою винятковість і мало не безальтернативність. За цей період в світі почалося кілька кривавих військово-політичних конфліктів, на кшталт війни в Сирії, Росія атакувала Грузію і, побачивши реакцію (точніше, відсутність реакції) президента Обами на це, напала на Україну. Саме демократи в США підписували невигідні Америці торгові угоди і узгоджували провальну ядерну угоду з Іраном, яка тепер загрожує дисбалансом всьому регіону. Все це робилося з міркувань популізму, піару, абстрактних «суспільних потреб».
Таку методику популізму зараз використовує влада в Україні, коли замість «хліба» – робочих місць та економічного зростання – маніпулюють темою мови. Хоча, чому дивуватися? У владі в Україні справжні соціалісти і соціал-демократи – як при Обамі в США.
Дональд Трамп зовсім не схожий на звичних рафінованих американських політиків. Ліберальний політичний істеблішмент пішов проти нього буквально війною. За останні рік-півтора на Трампа і його оточення сипалися нічим не доведені звинувачення. Що б він не робив – ЗМІ, що підтримують демократичну партію, показують його виключно в негативному контексті. Ці ж ЗМІ весь час демонструють «протестуючих» проти всього на світі.
Сьогодні Трамп переміг знову і серйозно. Його номінант затверджений Сенатом на посаду судді Верховного Суду (це аналог українського Конституційного суду). Судді обираються туди довічно або поки самі не підуть у відставку. Всього у Верховному Суді 9 суддів, більшість в суді має вирішальне значення при розгляді найважливіших питань федерального рівня.
4 суддів до Верховного Суду призначили президенти Клінтон і Обама, обидва – з демократичної партії. Ще трьох – республіканець Джордж Буш, одного раніше призначили за квотою Трампа, і призначення це пройшло тихо і мирно. Політично був баланс 4 на 4 плюс один умовно нейтральний суддя, призначений ще Рейганом.
І тут одне крісло звільнилося. Трамп номінував Бретта Кавано – кандидата з ідеальною репутацією, бездоганним послужним списком і авторитетом в професійному середовищі. Але політики і ЗМІ, що працюють в підтримку демократичної партії, влаштували проти нього таку психологічну атаку, що відлуння її потрапило навіть в українські новини. Усі звинувачення в спробах зґвалтувань і пияцтві були розслідувані ФБР і не знайшли підтверджень.
Але метою цієї кампанії був навіть не сам кандидат, не Кавано як юрист. Метою було перешкодити республіканцям отримати більшість у Верховному Суді.
Демократи своєї мети не досягли, Кавано був затверджений і вже прийняв присягу.
В результаті політичний баланс сил в США змістився в бік республіканців. Вони мають більшість у Верховному Суді (5 з 4), Сенаті (51 з 100). Наступний раунд боротьби республіканців і демократів – проміжні вибори в Конгрес через місяць.
Масштаб маніпуляцій, який допускають демократи і підтримуючі їх телеканали, газети та інтернет-ЗМІ – просто лякає. Вони все більше нагадують КПРС – токсичність, позбавлення суспільства права на полеміку, готовність знищувати опонентів і ламати їм кар’єри, впевненість у власній незамінності.
І це все в США – в країні, яка побудована на інститутах, балансі гілок влади і публічної демократії і вільної економіки. Хороший кейс для розуміння того, як може бути влаштована влада в Україні.
Вся ця історія ще раз свідчить тільки на користь small government, чисто технічної влади замість регуляцій на всі випадки життя.