28 квітня Президент України Петро Порошенко, прем’єр Володимир Гройсман та голова НБУ Валерія Гонтарєва провели зустріч з представниками українських об’єднань бізнесменів. Я зміг взяти участь як підписант Української бізнес-ініціативи, крім нас на зустрічі ще були представники EBA і Американської торгівельної палати. Офіс Дмитра Шимківа, який готував зустріч, анонсував діалог Президента і бізнеса – ми навіть питання приготували. За підсумками зустрічі є розуміння двох дуже важливих для мене тез.
Президент є ключовим конструктором або ідеологом тих змін, які НБУ проводить на банківському ринку. На зустрічі бізнесмен Сергій Тарута критично висловився на адресу Валерії Гонтаревої, і реакція Президента була дуже гострою. При цьому Президент називає Гонтареву політично незалежною. За великим рахунком, цей діалог і був єдиним на зустрічі.
Після 10 травня в Україні буде новий генпрокурор, потім – транш МВФ і за цим послідує валютна лібералізація – таку логічну конструкцію вибудовує Президент. Політичну критику процесу призначення Генпрокурора та беззастережного дотримання вимог бухгалтерів МВФ Порошенко вважає дестабілізацією ситуації, аргументи проти підпорядкування стратегічних інтересів України бюрократичним нормативам МВФ не сприймає. Схоже, він дійсно не розглядає інших варіантів.
У моєму розумінні фінансова політика – це перший поріг, без лібералізації і розуміння стратегії ніякий рух далі неможливий, приватизація в тому числі. Але на зустрічі говорили (точніше, говорили керівники держави, а ми були змушені просто слухати) також про приватизацію, судову реформу і підвищення тарифів.
Я був вкрай здивований тому, що в Україні є бізнес-асоціації, які не просто дають позитивні оцінки владі (допускаю, що деяку позитивну динаміку в окремих галузях дійсно можна помітити), а буквально співають їй дифірамби. Можливо, така поведінка обумовлена тим, що зустріч відбувалася без преси, і журналісти не напишуть текстів з іронічними заголовками.
В цілому виступ Петра Порошенка було досить популістичним – хоча аудиторія була готова до чесної розмови і обговорення болючих питань. У колі бізнесменів всі прекрасно бачать економічні моделі і структурні проблеми і, крім того, розуміють ще і світовий політичний контекст і мають широкі зв’язки в бізнес і політичних колах, наприклад, в США. Тому я був налаштований досить серйозно.
Бізнес сприймає владу, і в тому числі Президента України, як інструмент і готовий бути інструментом сам – питання тільки в узгодженні цілей і синхронізації планів і стратегій. Але плани Президента мені не зовсім зрозумілі, тому що:
– У в регулюванні проблеми Донбасу першу скрипку грає хто завгодно – але не українська влада, яка в буквальному сенсі кровно зацікавлена в її вирішенні;
– США вимагають змін до Конституції і виборів в окупованому Донбасі в липні. Український парламент затягує з голосуванням – депутати і суспільство не готові. Багато місяців їм розповідали про звитяжну антитерористичну операцію, при цьому політично сховавшись за спину США;
– антикорупційні законопроекти лобіюють громадські активісти за рахунок іноземних донорів;
– відставка того чи іншого міністра – привід для публічних коментарів посольств, а кожен новий міністр вважає, що його кандидатура узгоджена в Держдепі і багатозначно натякає на це в розмовах;
– НБУ за останні 2 роки ліквідував 68 українських банків, в тому числі ключові банки з українською капіталом, звільнивши серйозну частку ринку для російських банків і «дочок» європейських банківських структур.
Я прихильник стратегії політичної підтримки українського бізнесу, економічної суверенності і те, що відбувається в структурах української влади зараз довіри у мене не викликає.
Чи стало більше довіри до Президента після цієї зустрічі? Мій найголовніший висновок – будь-яку політичну критику Петро Порошенко сприймає як випади особисто проти нього. З одного боку, це свідчення дуже глибокого занурення, а з іншого – і це важливіше! – створює зайву персоналізовану напругу, інтриги і ускладнення між людьми, які пливуть в одному човні серйозно залежать один від одного.
Текст вперше опубліковано в авторському блозі на сайті LB.ua