Дональд Трамп дав першу прес-конференцію з моменту обрання на пост Президента. Її чекали з величезною цікавістю, і – не дарма. Його риторика – хороший урок базікам і істерикам, соціал-демократам і лівим популістам всіх видів.
Вчора з прощальною промовою виступав Обама і тому зараз особливо добре помітний контраст між старою і новою владою в США. У Обами багато правильних слів, в яких дуже мало змісту і зовсім немає дій. Трамп – гранично конкретний і дуже динамічний.
Які стандарти Трамп задає в політиці? Особливо цікаві паралелі з Україною, багатьом повинно стати зрозуміло, чому у країни нічого не виходить.
– Трамп зупинив 30 бізнес-угод після обрання Президентом.
Доходи від готелів Трампа платяться в американські бюджети.
Бізнеси керівництва України і його оточення тільки ростуть – Рошен і «Міжнародний інвестиційний банк» тому підтвердження.
– Трамп відмовляється від угод за межами США.
В українській пресі весь час пишуть про рух грошей через офшори української влади, про легендарну Ліпецьку фабрику і мільйонах рублів податків, які вона заплатила в бюджет Російської Федерації-країни агресора.
– Трамп каже, що передає в траст свої корпоративні права, але не в «сліпий», як кажуть в Україні. Чому? Тому, що «сліпий» траст – це міф, неможливо забезпечити справжній «сліпий» траст для працюючої компанії і це потрібно визнати.
– Трамп визнає, що, якщо спробує продати або вивести на IPO компанії, що належать Президенту – викличе величезну кількість питань до покупців. І це чесно. В Україні подібні обіцянки лунають з легкістю.
– Трамп хоче ввести високі податки для компаній, які виводять свої виробництва за межі США, тим самим стимулюючи виробництво товарів усередині країни і зміцнюючи економіку, зберігаючи робочі місця. Він захищає економічний суверенітет США. Ніяких «липецьких фабрик».
Зверніть увагу на порядок денний прес-конференції Трампа – політика в США, економіка США, робочі місця в США, охорону здоров’я США, відносини США і Росії.
В Адміністрації Президента України кажуть, що ведеться якась робота по організації зустрічей, дзвінки, переговори, діалог. Але насправді це два різні світи, і вони не перетинаються. В Україні і влада, і Тимошенко, і всі інші – популісти, у яких одна мета – доступ до бюджету. І тому ніхто в США не буде з ними говорити.
Текст вперше опубліковано в авторському блозі на сайті LB.ua