Після президентських виборів в США – тобто вже приблизно через 3-4 тижні – Україна опиниться в епіцентрі нового геополітичного урагану. Фактично почнеться новий виток розвитку цивілізації, нова епоха зовнішньої політики, в якій нашій країні потрібно буде розвиватися і використовувати можливості, що відкриватимуться.
Але наші стартові умови дуже погані. РФ вже пройшла точку неповернення і буде йти до кінця, як СРСР, тому ніхто вже не буде гидувати ніякими методами. Це погано. Добре те, що чим сильніше Росія тисне на цивілізований світ – тим сильніше світ буде чинити опір.
Україна як і раніше залишається слабкою економічно і нічого для зростання не зроблено, проте в геополітичному сенсі вона буде потрібна світові. Не як майданчик, плацдарм, а як сильна і здатна домовлятись держава. Чи зможе Україна відстояти свої інтереси в глобальній грі? Сформувати і дотримуватися твердої позиції в своїх економічних і політичних інтересах? Пред’явити їх сторонам переговорів? Поки такої перспективи не проглядається.
Потрібно вимагати підтримку оборонної сфери, інвестицій в реальний сектор, макрофінансової стабільності, експорту та створення реального донорського фонду для відновлення Донбасу на наших умовах. Якщо партнери зацікавлені в Україні, то вони повинні припинити втручання в фінансову, банківську і податкову системи, розуміти, що сильна держава може бути партнером, а слабка – тільки тягарем. Ці тези потрібно якісно презентувати, взяти на себе зобов’язання і відповідальність.
Україна має повне право вимагати глобального перегляду кабальних умов реструктуризації боргів, перед МВФ, погоджених Кабміном Яценюка. Ніхто з відповідальних політиків ніколи не погодиться на щорічне економічне зростання в 3%. Це неприйнятно, це по суті падіння – а саме така «стеля» закладена в умовах реструктуризації зовнішніх боргів України. Завдання – зростати більше, ніж на 10%, і це наш останній шанс встигнути увійти в розвинений світ.
Україні саме зараз потрібно буде виконати стрибок з соціального середньовіччя, країни, в якій ще існує економічна інквізиція і ручне регулювання законодавства, в постіндустріальний світ, де вільні гроші, ринки і люди.
По суті, на кону якраз квиток в цей світ.
Часу залишилося дуже мало, але найголовніше – якість людського ресурсу. Ті політики, які зараз керують країною і беруть участь в глобальних процесах, схоже, просто не усвідомлюють значущість історичного і геополітичного моменту.
Це гра зі ставкою do or die для України.