Легітимність будь-якої влади – це рівень довіри до неї виборців. Поки довіра, авторитет є – владу можна вважати владою. Соціологічна група «Рейтинг» не так давно опублікувала результати дослідження громадської думки, проведеного в кінці 2015 року, які свідчать про те, що довіри до президента і прем’єра в українського суспільства вже немає. А про думку Європи можна судити за рейтингами держави, які також вкрай негатівни.
За даними соціологів, 70% населення в листопаді 2015 року вважали, що події в Україні розгортаються в неправильному напрямку. У квітні 2014-го, коли передвиборча кампанія Петра Порошенка була в розпалі, таких було всього 48%. Раді тому, що відбувається в країні зараз тільки 15%, а під час кампанії Порошенка – 34%. Чи коректно пов’язувати ці два показники? Так: третина населення України покладає на президента повну відповідальність за стан справ в державі. І ще третина – на прем’єр-міністра. Лише 25% підтримують повністю або частково дії Петра Порошенка, а у вересні 2014 року таких було 55%. Повністю або частково дії Кабміну під керівництвом Арсенія Яценюка підтримують всього 12%.
Особистий антирейтинг Яценюка – 73%, і він переміг навіть Олександра Єфремова, Бориса Колесникова та інших спікерів Партії регіонів (пам’ятаєте таких?). У Донбасі рівень підтримки дій Петра Порошенка приблизно дорівнює довірі до Олександра Єфремова і коливається в межах 3% повної довіри і 10% – часткової.
76% говорять, що доходи їхніх сімей зменшилися і значно зменшилися, 55% очікують, що буде ще гірше. Війна, корупція, безробіття і зростання цін – це головні проблеми України, але особисто для себе люди на перше місце ставлять зростання цін.
Чи здатна українська влада впоратися з вирішенням проблем, які хвилюють українців? Очевидно, що ні. У європейських і американських ЗМІ все більше і більше ганебних для України публікацій, порівнянь з Нігерією і Угандою, над якими в Україні прийнято принизливо сміятися. Як виявляється, дарма.
Фрустрація в суспільстві досягає колосальних масштабів. «Нічого не змінилося» – це найстрашніше, що можна почути у воюючій країні, де національна валюта знецінилася в 3 рази.
1% в 2016 році – прогноз Світового банку про українську економіку. І це – оптимістичний варіант. Фактично ж це означає, що жодного поліпшення економічного становища в 2016 році більшість українців не відчують і соціальна напруга тільки наростатиме. МВФ вніс Україну в антирейтинг найгірших економік світу за рівнем падіння ВВП за підсумками 2015 року (у компанії Ємену, Сьєрра-Леоне, Венесуели і Екваторіальній Гвінеї). Україна опинилася тотальним заручником МВФ – зараз в економіку інвестують тільки такі донори. Комерційного кредитування немає, торгівельний баланс негативний.
Але якщо у вирішенні військового конфлікту, який руйнує економіку, задіяні тисячі людей і кілька держав, то для вирішення проблем з корупцією досить було б політичної волі керівництва України.
Міжнародна організація Transparency International 27 січня опублікувала рейтинг країн за ознакою ставлення до корупції. За останній рік Україна набрала в ньому тільки 1 бал і тільки за рахунок активності громадянського суспільства, того, що активісти, журналісти і прості громадяни викривають корупціонерів, пишуть про них і публічно висловлюють їм недовіру і критикують. Досягнення влади в цьому немає жодного. Наша держава займає 130 місце із 168, на якому сумнозвісна Сомалі.
Громадянське суспільство може бути скільки завгодно активним і прогресивним, але це нічого не дасть інвестиційному клімату, який забезпечує таку державу.
Час прискорюється. Якщо Януковичу, щоб остаточно себе дискредитувати, знадобилося 5 років, то зараз влада уклалася у 2. І якраз тут ключову роль відіграють збільшені запити суспільства і думки людей. Ми прискорюємо процеси політичного оновлення.
До речі, жоден з тих, кого звинувачували у корупції, навіть з найближчого оточення втікача Януковича, не покараний і не виправданий. Адвокати Азарова, Арбузова, Ставицького, Клюєва, Портнова успішно оскаржують накладення санкцій. Політичний сигнал дан – якщо Україна не висуває їм конкретних звинувачень в економічних злочинах, то санкції будуть скасовані. Це той самий «договірняк», як і з Кернесом в Харкові, з «Опозиційним блоком» в Дніпропетровську. Але все одно – вони вже «збиті льотчики».
По суті, суспільство зараз ставить питання про легітимність влади і одразу дає на нього відповідь – негативну. Немає довіри, немає особливих надій. Якби зараз відбулися дострокові парламентські вибори, партії влади зазнали б на них нищівної поразки. Саме цим зараз з ВРУ і шантажують один одного прем’єр і президент, починаючи процес кадрових ротацій в Кабміні. Вони в своїй паралельній реальності продовжують ділити владу на кораблі, який йде на дно.
Текст вперше опублікований в авторському блозі на сайті LB.ua