Старший керуючий директор International Investment Partners Сергій Носенко дав велике інтерв’ю концептуальному сайту Reed, де розповів про настрої в американському суспільстві перед виборами, розчарування низьким рівнем дискусії кандидатів на пост президента світової держави.
Сергій Носенко – співзасновник International Investment Partners LLC, глава європейських операцій компанії, очолює практику компанії в певному напрямку. Більше 20 років він працює в міжнародному бізнесі і консультує компанії більш ніж в 30 країнах світу. Нещодавно він повернувся з США, де проводив зустрічі в комітетах Сенату і зустрічався з НКО, які консультують демократичну і республіканську партії та виробляють рекомендації для політиків, які беруть участь в комунікації з Україною. В інтерв’ю Reed він розповів про сучасну президентську кампанію в США, про феномен Дональда Трампа, про значення американських виборів для України, про зовнішню політику Обами та інвестиційної привабливості України.
ПРО ДЕМОКРАТІВ І РЕСПУБЛІКАНЦІВ
Батьки-засновники політичної системи США намагалися відійти від партійної багатополярності, яка властива європейським країнам. Вони вважали, що це може зашкодити державі, і намагалися побудувати новий світ за іншими принципами. Таким чином в Америці сформувалися дві ключові партії: демократична (по суті, соціал-демократична) і республіканська (праволіберальна).
Республіканці виступають за сильні державні інститути – потужну армію і поліцію, але в той же час за ліберальну економіку і високий рівень особистих свобод громадянина. Така американська модель республіканської партії показала себе альтернативою популізму, до якого рано чи пізно призводить соціал-демократія. Саме такий сплеск популізму якраз спостерігаємо в Європі, де більшість урядів є популістськими. На тлі цього популярність набирають праворадикали.
ПРО КРИЗУ ІДЕЙ В США
Нинішня ситуація призвела до кризи ідей в США, і вона визрівала тривалий час. Ми маємо кандидата в президенти від республіканської партії, який, по суті, не є республіканцем.
Ми також маємо кандидата від демократів, яка намагається відійти від образу Обами – вкрай популістського.
Є люди, які кажуть, що президент Трамп буде для України гіршим варіантом, тому що він пов’язаний з Путіним. Це неправда, адже політика США насамперед сконцентрована на внутрішніх потребах населення, президент США – це в першу чергу президент для американців. Він буде змушений працювати з американськими виборцями і говорити про їхні потреби. Це дуже важливо в розумінні ходу виборів і їх наслідків. І зараз ніхто не може сказати, як кожен з них поведеться в разі перемоги, в тому числі у відносинах з Україною.
ПРО СЕКСИСТСЬКІ ЗАЯВИ ТРАМПА
Другі дебати між Трампом і Клінтон були дуже показовими. Вони пройшли на тлі публікації записів з провокаційними висловлюваннями Трампа про жінок.
У деяких були очікування, що ця публікація призведе до деякого вибуху, аудиторія накинеться на Трампа, «розірве» його, а громадська думка буде різко негативною. Але цього не сталося. У перші дві хвилини Клінтон почала його атакувати, але він сказав, що це звичайна чоловіча розмова «в роздягальні». Аудиторія та ведуча були розгублені, нічого зробити з такою відповіддю не змогли.
Коли подібні методи пускаються в хід, можна сказати, що якість виборчої кампанії досить низька.
ПРО ВІДСУТНІСТЬ ІСТОРИЧНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ
Клінтон впевнено говорить про Сирію і міжнародні проблеми, тому що у неї є досвід роботи держсекретарем. Очевидно, що Трамп гірше орієнтується в історії та географії. Але коли мова заходить про реформу охорони здоров’я, яку проводив Обама за підтримки Демократичної партії, у Хілларі немає аргументів. Вона не може пояснити, чому зменшилися покриття медичного страхування і чому воно при цьому подорожчало. Зараз в США це серйозна проблема, і для американців вона набагато важливіша міжнародної політики. В ході кампанії йде перехресна дуель кандидатів, хтось сильніший в одному напрямку, хтось в іншому.
Однак проблема в тому, що рівень дискусії досить низький як для політичних лідерів світової держави.
Ми за звичкою чекаємо на посаді президента США історичну особистість на кшталт Рузвельта, Рейгана або хоча б Білла Клінтона. Але зараз не можна говорити, що у виборах бере участь особистість, яка може мати такий історичний масштаб.
ПРО ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ БАРАКА ОБАМИ
Демократи кажуть, що Обама – неоднозначна людина, але історія його ще оцінить, і люди зрозуміють, наскільки багато він зробив для Америки.
Україна якраз зараз в тому числі пожинає плоди зовнішньої політики, яку розгорнув Обама.
Він недооцінив політичний цинізм керівництва Росії. При цьому ми в Україні добре бачимо, на чому тримається російська держава, її ставлення до нас і інших народів. Ми розуміємо, що українців там вважають конкурентами і хочуть «задушити». Російські спробували себе спочатку в Грузії, потім в Україні, тепер – в Сирії.
Кажуть, що Клінтон буде жорсткішою, вона знає краще за росіян. Я в цьому не впевнений, адже Білл Клінтон теж постійно намагався налагоджувати відносини з Росією, але, правда, РФ тоді не була такою агресивною. Демократичній партії взагалі важко займати жорстку позицію, її десятиріччями сформований істеблішмент має свою думку, і Хілларі Клінтон якраз є вихідцем із цього суспільства.
ПРО ВІДНОСИНИ США ТА УКРАЇНИ
Ми розраховуємо на те, що люди, з якими Україна в Вашингтоні довгий час підтримує зв’язки, допоможуть нам бути почутими. Україна веде діалог з лідерами Демократичної партії, яка, крім президентського крісла, може отримати і більшість в Сенаті. Ми говоримо про те, що Україні потрібна реальна підтримка.
Наразі це питання не вирішується, а ситуація тільки погіршується, і метастази цієї проблеми йдуть по всьому світу.
Те ж відбувається і з Трампом, і ми намагаємося налагодити контакт з його командою. Це складніше, тому що він не інтегрований в Республіканську партію. Республіканці традиційно займають в світі жорстку позицію, в тому числі і по відношенню до Росії. Як поведе себе Трамп в разі перемоги? Я не думаю, що він відразу кинеться в обійми Путіна.
Україна американцям цікава як вузлова країна в центрі Європи, але сьогодні для них вона виглядає дуже дивно. Американські політики вже втомилися повторювати, що ми самі повинні вирішувати свої проблеми. Вони можуть допомогти, підтримати (санкціями, наприклад), але вирішувати політичні проблеми за нас ніхто не буде. Часто кажуть, що американці зараз нам когось «призначать», але я вважаю, що вони не будуть цього робити. Вони можуть пропустити людей через свої репутаційні фільтри, таких людей буде 5-10, але робити якісь практичні кроки, щоб «посадити» когось на вищі посади, вони не будуть.
Я згоден з твердженням, що для нас не так вже й важливо, хто буде президентом США, але важливо, хто буде очолювати зовнішню політику Америки і яка у цієї людини буде команда. Ось це дійсно має значення для України.
ПРО ФЕНОМЕН ТРАМПА
Як вийшло, що він користується такою підтримкою виборців? Ніхто не може зрозуміти. Це якийсь феномен, це відбувається через зсув політики в бік популізму і відсутності нових ідей з управління світом в постіндустріальну епоху. У мене таке відчуття, що він почав свою президентську кампанію буквально навмання, щоб не перемогти, а актуалізувати своє ім’я, яке вже почали забувати. Бізнес Трампа побудований на продажу франшизи, він продає своє ім’я. В цьому плані участь у президентській кампанії є дуже вигідною. Він розважливий, продуманий і розумний. Інакше він не зміг би досягти успіху в бізнесі і побудувати виборчу кампанію. Зараз між кандидатами дуже хитка розбіжність в рівні підтримки. Багато виборців, які не визначилися, це досить незвично для США .
ПРО НАСТРІЙ АМЕРИКАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ПЕРЕД ВИБОРАМИ
Я спілкуюся з представниками різних верств американського суспільства. Ті, чиї доходи вище середнього, налаштовані вкрай негативно, розчаровані, що немає хороших кандидатів. Чим вище рівень освіти, тим більше розчарування і Трампом, і Клінтон. Якщо спуститися трохи нижче, то в цій соціальній групі багато розмов про те, як кандидати ставляться до жінок, до афроамериканців, латинського населення. Звичайно, у Хілларі більше шансів перемогти за рахунок її різкого популізму. Вона тисне на речі, проти яких людям важко встояти: права жінок, дітей і т. д.
Специфіка Америки ще в тому, що в суспільстві величезний відсоток середнього класу, і для них вибори – це своєрідне шоу. Вони розважаються і особливо не переймаються, знаючи, що засади американської держави залишаться колишніми, хто б не переміг. Для них важливо, якими будуть податки, як зміниться медицина, освіта і т. д. Вони не бояться результатів виборів, не дивляться на них з якоюсь надією, що вкрай характерно для українського суспільства, і це важлива різниця.
ПРО АМЕРИКАНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО
Величезна різниця між Україною і США ще і в філософії. Все законодавство Америки побудовано виключно на те, щоб заробляти. Це було закладено ще батьками-засновниками, так воно і працює. Міграційне, трудове, податкове законодавства – все створюється для того, щоб країна і громадяни заробляли гроші. Дії американців за межами держави, безумовно, мотивується тим же – захистом власних економічних інтересів і їх просуванням в різні регіони світу.
ПРО УСПАДКОВАНУ СИСТЕМУ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
Поки українці самі не перебудують свою державу, не змусять кожного чиновника і громадянина думати про те, як примножити національне надбання, нічого нового в нашій країні не станеться, буде тривати дерибан і розривання на шматки бюджету.
Ми цю систему отримали від СРСР, коли був Держплан, всі ресурси стягувалися в центр і потім розподілялися. Зараз українські ресурси також розподіляються через державний бюджет. Вплив держави на економічні процеси величезний і негативний. Держава висмоктує гроші з економіки – через податки, адміністрування ПДВ, хабарі. Ми самі себе взяли в заручники. Будь-який уряд, президент, Верховна Рада приречені на одне і те ж. Це нові обіцянки про зниження тарифів, підвищення пенсій і т. д. Система нічого не продукує, все йде по колу, і деякі ще молоді люди, підприємці вже отруєні цією депресивною системою, яка змушує їх працювати на чиновників.
Насправді людину, яка зайнялася бізнесом, потрібно оберігати. Вона створює робочі місця, платить податки, наповнює бюджет і формує зарплатний фонд чиновників. Функція держави повинна бути в заохоченні, захисті та наданні можливості працювати. Не тільки всередині держави, а й за кордоном. Зараз цієї філософії і цього розуміння немає, тому що ми до сих пір годуємо державу, механізм, ця машина існує тільки заради самої себе.
І ця система продукує корупціонерів. Коли на ключові посади в країні призначають іноземців з мотивацією «вони не будуть красти» – це ілюзія, не більше. Спокуса у них з’явиться вже через кілька місяців, вони стають частиною системи. Хіба в сорокамільйонній країні немає своїх людей, які вже навчилися, працювали і у яких душа вболіває за свою країну?
Призначенням іноземців ми послаблюємо політичний суверенітет держави. А суверенітет – це найголовніше. Коли ви живете в своїй країні, своєму середовищі, обростаєте родичами, друзями, знайомими, ви відчуваєте себе господарем не тільки в своєму будинку, але і в державі. У чужій країні так не вийде, ви все одно будете чужим. Зараз багато емігрують, але все одно краще, ніж вдома, не буде ніде. Тут є захист, коріння, це дуже важливо. Ми самі повинні будувати свій будинок таким, яким хочемо його бачити.
ПРО МОРАТОРІЙ НА ПРОДАЖ ЗЕМЛІ
У США, безумовно, розчаровані тим, що Верховна Рада продовжила дію мораторію на продаж землі. Земля – це капітал. Багато хто впевнений, що іноземці куплять всю землю, і лякають цим виборців. Але якщо подивитися з глобальної точки зору, то що в цьому поганого? Вони ж не вивезуть її з собою. Вони будуть тут робити продукт, створювати робочі місця, платити податки.
Ми маємо право і можливості відрегулювати цей процес законодавчо так, щоб це було вигідно в першу чергу Україні: наприклад, запускати ринок поступово, почати з кредитування під пайові сертифікати. Це буде вже величезна капіталізація, в той час як зараз це десятки і сотні мільярдів заморожених коштів. Ми б могли їх активувати. Мораторій на продаж землі – це чистий обман з метою зберегти статус-кво в земельній сфері. Зараз землею користуються латифундисти, які платять копійки її власникам.
ПРО ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНУ
Приклад з землею – це ілюстрація української політики в сфері інвестицій в цілому.
З одного боку, ми запрошуємо в Україну іноземний капітал, але на разі виявляється, що проблеми починаються вже «на вході», а «вихід» взагалі практично неможливий.
На старті починаються проблеми з податковою, потім з узгодженням будівництва, а потім, якщо інвестор хоче вивести гроші, він розуміє, що це зробити вкрай складно через, наприклад, валютні обмеження. Тому масштабних інвестицій і немає.
ЩО ЗРОБИТИ ДЛЯ ЗАЛУЧЕННЯ В УКРАЇНУ ІНВЕСТОРІВ?
Ми опрацьовували питання створення фрі-зони для ІТ, і юристи дали висновок: для того щоб здійснити проект, потрібно внести зміни до 20 законодавчих актів. Це неможливо, адже немає коаліції в парламенті, кожна політична група запитує, що вона за це отримає. Україні потрібна лібералізація валютного ринку, зміна в системі податкових органів, перехід до сервісної функції, а не правоохоронної, усунення МВС і прокуратури з бізнес-процесу. Потрібно терміново починати приватизацію держпідприємств, закривати нерентабельні, причому робити треба це саме зараз, коли економіка «в ямі». Саме ці дії призведуть до справжніх, структурних змін, після яких Україна зможе запропонувати світовим ринкам новий продукт і почати рухатися в майбутнє, а не нескінченно триматися за минуле. Кризи потрібно використовувати як раз для таких змін.
Джерело: «Україна американцям цікава, але зараз для них вона виглядає дивно», – бізнесмен Сергій Носенко.