Колапс «лівих ідей» – ось що привело до влади Трампа в США і змінює політичний ландшафт ЄС. Міфи накшталт «загальних культурних цінностей», «рівності», «загальної безпеки» зазнали краху, тепер світова дискусія буде побудована на обговоренні економіки в контексті «вигідно / невигідно». Але, на жаль, Україні ні з чим входити в цю дискусію.
Україна як жодна інша держава дуже болісно відчула на собі крах «лівих» міфів в світі, проте це так і не стало приводом для переосмислення внутрішньої політики. У 2014 році, коли були порушені міжнародні договори, котрі гарантували країні територіальну цілісність, ми переконалися в тому, що Будапештський меморандум нікому нічого не гарантує і кордони України може захистити тільки українська армія. Інститути «загальної безпеки» виявилися неефективними.
З соціал-демократичною владою Україна не проводила економічних реформ типу приватизації, дерегуляції та продажу землі, сподіваючись на профіт від міфів «політики добросусідства» і «спільної історії» з ЄС, які повинні були забезпечити євроінтеграцію. Результат – чергові бідні родичі в ЄС виявилися не потрібні. Так закінчився міф про економічну глобалізацію та «цінності»: країна-тягар залишилася за дверима.
Чому Трамп одним з перших указів скасував Obamacare? Obamacare – це державна участь в медичному страхуванні бідних. Той, хто працює і заробляє, платить додаткові податки, за рахунок яких лікують тих, хто не працює або заробляє дуже мало. У широкому сенсі ці стимулювання бідності, мотивація утриманства, тому що працювати складніше, ніж жити на допомогу і лікуватися за державною програмою. Більш того – це позбавляє людей перспективи, тому що подачки ніколи не йдуть на користь того, хто їх отримує, людина в таких умовах деградує; не йде це на користь і тим, хто заробляє, тому що це примусова «рівність», яка сильно демотивує. УРСР це вже проходила, але до сих пір в Україні соціалістичні моделі ще вбудовані в державу і в будь-який момент можуть поховати під собою інфраструктуру цілих галузей.
Брекзіт, Трамп, праві в Європі. У політику приходить прагматизм і постановка національних економічних інтересів на перше місце. В Україні при владі – соціал-демократи, які як і раніше щось просять (кредити, летальну зброю, дипломатичну підтримку), але при цьому нічого не можуть запропонувати натомість. Такі партнери не представляють абсолютно ніякого інтересу з точки зору економіки, розмова підтримується просто з ввічливості. Ніхто більше не буде слухати «про Путіна» і спостерігати за спекуляцією слабкістю держави.
Кредити – тільки в обмін на інвестиційні можливості та свободу руху капіталів, дипломатична підтримка – тільки на паритетних умовах. З огляду на досвід останніх 3 років можна зробити висновок, нинішня українська влада не готова до такого діалогу через сильну соціалістичну травму.
Я вже не раз говорив про те, що правоцентристська політична модель могла б створити умови для успішного економічного зростання в Україні. Але якщо до перемоги Трампа на виборах в США цим можна було нехтувати, то тепер це стає життєво важливим питанням для країни.
Обама заплатив за соціалізм в XXI столітті дуже дорого. Україна заплатить ще дорожче.
Текст вперше опубліковано у авторському блозі на сайті LB.ua