За останні 2 роки Національний банк ліквідував цілий пул великих банків з українським капіталом. Старший керуючий директор інвестиційної компанії International Investment Partners (IIP) Сергій Носенко вважає, що стратегічно і політично це може мати для України катастрофічні наслідки, так як структура ринку буде переформатована під дочірні структури європейських і російський банків.
Політика так званого «очищення банківського ринку» в Україні, яку проводив Нацбанк, до початку 2016 року дала свої результати. Виявилося, що під гаслами деолігархізації і ліквідації «схемних банків» НБУ фактично ліквідував … великі банки з українським капіталом, розчистивши конкурентне поле для іноземців, що в стратегічному і політичному сенсі є катастрофою.
Зараз на банківському ринку України залишилося кілька впливових структур (за класифікацією НБУ – група №1):
– російські банки, або як їх обережно називає глава НБУ Валерія Гонтарева, «українські банки з російським капіталом»: «Сбербанк Росії», Промінвестбанк, «Альфа-банк» і ВТБ плюс «Укрсоцбанк», процедура передачі якого в «Альфа-груп» вже розпочато.
– «дочки» європейських банків в Україні, які працюють переважно з корпоративним середовищем: «Райффайзен Банк Аваль», «Укрсиббанк» і «ОТП Банк».
– державні банки, які при всіх владах використовувалися для примусового обслуговування лояльного до влади бізнесу і різних схем: «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк».
У першій групі всього 2 банки, власниками яких є українські олігархи – це Приватбанк і ПУМБ. Ліквідовані «Надра», «Дельта» та «Фінанси і кредит» також раніше входили в цю групу, але тепер цих банків не існує. Могли б вони врівноважувати вплив банків з іноземним капіталом? Так, могли б, в першу чергу політично. Могли б інші українські банки вирости до таких масштабів, як «Дельта»? Так, через кілька років.
За іноземними банками стоять стабільна європейська економіка і нескінченні доходи від продажу нафти і газу. А ось банки з українським капіталом виявилися слабкими в умовах кризи і нездатними витримувати нові високі стандарти резервування і докапіталізації. Але замість того, щоб їх підтримати, дати довгострокові кредити, НБУ жваво почав їх зачищати і розпродавати майно.
У результаті структура ринку змінилася не на користь українського капіталу.
Якщо про це і можуть мовчати економісти, які оперують цифрами і критеріями, то я не розумію, чому мовчать політики. Я не прихильник теорії «тотальної зради», але місце, яке НБУ звільнив на ринку, буде зайнято або російськими, або європейськими банками, що матиме негативні наслідки для української влади і для української держави.
Щодо російського капіталу багато говорити не варто – всі розуміють контекст. Дзеркальні побоювання мають бути на предмет збільшення питомої ваги «дочок» європейських банків в українській економіці. Громадяни України, які володіють банками, будуть зацікавлені в розвитку і процвітанні держави України в будь-якому випадку, а от іноземні – зовсім ні.
У 2014-2016 р. р. держава через Фонд гарантування вкладів фізосіб виплатила по депозитах 68 ліквідованих банків понад 70 млрд грн. Із банків за останні 2 роки люди вивели більше $ 100 млрд, і якщо ці гроші повернути в економіку – Україна не матиме потреби в міжнародному кредитуванні.
Кількість вкладників українських банків скоротилося з 47,7 млн до 44,6 млн, тобто на 3 мільйони чоловік. Ймовірно, що ці люди також будуть відчувати недовіру до українських банків, і наступного разу оберуть російський, ну або «український банк з російським капіталом». У них же немає ніяких проблем, правильно?
Ще 46 млрд грн становить борг ліквідованих банків перед НБУ за виданим рефінансування. Юрособи, а також держустанови, у яких в ліквідованих банках «застрягло» більше 200 млрд грн, швидше за все, не отримають нічого.
У ході ліквідації банків було завдано величезної політичної шкоди всій банківській системі України.
Два тижні тому НБУ обрушив ще один український банк – «Хрещатик», один з найстаріших в Україні, передавши до Фонду гарантування 314 тис. вкладників, яким потрібно буде виплатити ще 2,8 млрд компенсацій. І це при тому, що банк були готові купити інвестори з дотриманням всіх вимог НБУ, але Нацбанк їм відмовив.
Поки українські банки, в тому числі з першої групи, ледве-ледве виходять на нормативи НБУ, реструктуруючи багатомільярдні борги, російські та європейські банки вже готові до відновлення української економіки.
Зараз на депозитних сертифікатах НБУ накопичилося понад 60 млрд гривень, на коррахунках – понад 40 млрд гривень. Тобто в сумі – понад 100 млрд гривень. НБУ має намір знизити облікову ставку до 19 %, це може привести до незначного здешевлення кредитування і пожвавлення бізнесу. Приплив валюти в Україну стабільний, курс долара трохи знизився, є передумови до лібералізації драконівських валютних обмежень.
У середньостроковій перспективі політика НБУ може привести до вкрай сумних для України політичних наслідків. Йдеться про збільшення іноземного економічного впливу на Україну.
Держава втрачає важелі впливу, які дають можливість вести політичний діалог всередині країни, що неминуче призведе до втрати суб’єктності на міжнародному рівні з подальшою фінансовою колонізацією України.
Джерело: Мільйони і мільярди. Навіщо НБУ прибирає з ринку банки з українським капіталом і до чого це призведе. Авторська колонка Сергія Носенко для сайту інтернет-видання Бізнес.