В Україні з’явилася нова праволіберальна платформа “Розвиток”

У Києві пройшов «круглий стіл» на тему «Розвиток України. Соціально-економічні інструменти змін», за результатами якого було прийнято рішення про створення праволіберальної політичної платформи на базі громадської організації «Розвиток».

Про це повідомляє прес-служба платформи.

Ключевимі завданнями проекту повинні стати консолідація правих, консервативних економістів України, формування проектів галузевих реформ і напрацювання комплексної стратегії для всієї України.

«Агресивна ліва, соціал-демократична риторика, яка домінує в Україні ще з часів СРСР, зараз шкодить Україні як ніколи. Економічна криза в Україні багато в чому обумовлена тим, що влада так і не змогла почати справжні економічні реформи», – вважає засновник проекту «Розвиток», інвестбанкір Сергій Носенко.

На його думку, ключовим фактором таких реформ повинні стати люди з новим світоглядом.

«Громадська організація “Розвиток” ставить перед собою мету створити нову платформу і знайти інструменти, в тому числі політичні, для побудови нового суспільства, яке буде спрямоване на добробут людей, вільних від ідеологічних догм та обмежень. Ми хочемо сформувати нові суспільні та економічні реалії», – сказав Носенко.

Носенко впевнений, що економічні проблеми країни багато в чому обумовлені застарілими політичними поглядами тих, хто керує країною.

«Жоден розсудливий бізнесмен не захоче інвестувати в Україну з її нинішньою економічною моделлю. Репресивна податкова система, неправосудні судові рішення, деструктивна політика НБУ – все це створює винятково негативні тренди в українській економіці», – заявив Носенко.

За словами засновника, платформа виступає за те, щоб Україна була сильною країною, за сильну армію, але категорично проти репресивної правоохоронної системи, «яка зараз існує на всіх рівнях».

«Це призводить до консервації бідності, що вигідно нинішній політичній еліті – за своєю суттю соціал-демократичної, бо бідними людьми досить просто керувати», – каже Носенко.

До платформи «Розвиток» вже приєдналися бізнесмен Сергій Кузяра, екс-голова Харківської ОДА Ігор Балута, народний депутат VII-VIII скликань Єгор Фірсов і ряд інших бізнесменів, регіональних лідерів і економістів, але при цьому проект відкритий для нових прихильників.

«Роль держави в економіці повинна бути знижена, тому що в нинішньому вигляді вона породжує тільки корупцію і бюрократію, затримує розвиток. Заміні підлягає система державного менеджменту і економічних відносин», – підсумував Сергій Носенко.

Пройшло відкриття Міжнародного Республіканського Клубу

На цьому тижні в готелі “Київ”, пройшло перше презентаційне засідання Міжнародного Республіканського Клубу. На захід зібралося близько сотні гостей, серед яких: народні депутати України, політики, експерти, громадські діячі. Клуб є платформою обговорення на всеукраїнському та міжнародному рівні нових ефективних суспільних моделей на основі республіканської ідеології.

Відкрив захід Анатолій Пінчук, президент Міжнародного Республіканського Клубу. За його словами, ідея створення цього Клубу виникла під час спілкування з колегами із США, Польщі, країн Балтії.

“У нас з’явилося розуміння необхідності пошуку відповідей на ті виклики які зараз є у світі. Особливо щодо спроб маніпуляцій суспільством з боку окремих груп та країн. Для України – це конче актуально, через наявність таких спроб з боку РФ та місцевої олігархії. Чому саме Республіканський Клуб? – тому що республіканська ідеологія – це ідеологія співуправління громадянами країною. Republic – перекладається як спільна справа, тобто держава як спільна справа громадян. Тому ми і збираємо однодумців такої ідеології” – сказав він.

Народний депутат, лідер партії “Основа” Сергій Тарута підкреслив що республіканський клуб стане майданчиком для конструктивних дискусій із зовнішніми партнерами, які зараз вимагають “надполітічного діалогу”.

“Республіканська ідеологія заснована на цінностях, які важливі для кожної людини. Це свобода, рівність, економічного процвітання. Ця ідеологія допоможе реалізувати цінності кожного українця”, – сказав Тарута.

Народний депутат України Оксана Продан наголосила, що один із основних принципів республіканізму – це активна участь громадян та мінімальна участь держави в контролі за управлінськими рішеннями.

“Наразі в Верховні Раді ми говоримо про зміну функцій, розподілу завдань, зміну тих чи інших органів влади, щоб зменшити вплив держави на суспільство. Особливо, коли ми говоримо про бізнес, який по суті кормить державу”, – сказала вона.

Її думку розвив фундатор суспільно-політичного руху “Розвиток” Сергій Носенко. Він наголосив, що лише в вільну економіку, яка функціонує на республіканських засадах, можливий реальний притік інвестицій, а саме успішна економіки є запорукою успішності та сили країни в світі.

Під час свого виступу голова партії “Основа” Андрій Ніколаєнко розказав, що деякі позиції партії “Основа” збігаються з республіканською ідеологією. Тому в рамках Міжнародного Республіканського Клубу партія буде максимально залучати та об’єднувати людей до підготовки програмних документів, які міститимуть як політичні позиції партії, так і республіканські положення.

“Це будуть не просто внутрішньопартійні документи, а по-справжньому громадянські документи, які відповідають їхнім запитам та вимогам”, – пояснив політик.

Про республіканізм як відповідальність та як засади гармонійної взаємодії громадян між собою говорили народні депутати Олексій Скрипник та Ольга Богомолець. Член суспільно-політичного руху “Розвиток”, народний депутат 7-8 скликання Єгор Фірсов розповів що наразі у суспільстві спостерігається запит на республіканську ідеологію.

“У нас все ще залишилась радянська система управління, яку необхідно викоренити, зародження республіканської ідеології здатна змінити державну системі в цілому. Надалі буде актуально проводити засідання Міжнародного Республіканського Клубу не тільки в Києві, а й по регіонам України”, – повідомив Фірсов.

Організатори наголосили, що засідання клубу проходитиме регулярно за визначеними темами. А політичні та суспільно-політичні організації, представники яких входитимуть до клубу, мають ці напрацювання втілювати в життя. 

  • Українські ініціатори створення Клубу: 
  • Анатолій Пінчук, президент ВГО “Українська стратегія”, президент Клубу.
  • Андрій Ніколаєнко, голова політичної партії “Основа”.
  • Сергій Носенко, засновник ГО “Розвиток”.
  • Ольга Богомолець, народний депутат України.
  • Оксана Продан, народний депутат України.
  • Євген Рибчинський, народний депутат України.
  • Віктор Романюк, народний депутат України.
  • Олексій Скрипник, народний депутат України.
  • Сергій Тарута, народний депутат України.
  • Єгор Фірсов, член ГО “Розвиток” народний депутат 7-8 скликання.

Міжнародний Республіканський Клуб – дискусійна платформа для політичних істеблішментів України, США, країн Балтії та Європи. Клуб об’єднує в собі професійних експертів, громадських діячів, політиків задля вироблення нових ефективних суспільних моделей на основі республіканської ідеології. Це значно інший, якісний рівень обговорень та дій, не лише на внутрішньому національному рівні, а й на міжнародному, що дозволяє досягти результатів та прогресу. Серед актуальних завдань – впровадження ефективних антиманіпулятивних та антикорупційних суспільних управлінських моделей.

Контактна інформація: Сайт: www.irclub.org E-mail: [email protected] Тел: (097) 891-87-33 Катерина

Прошло открытие Международного Республиканского Клуба

На этой неделе в гостинице “Киев” прошло первое презентационное заседание Международного Республиканского Клуба. На мероприятии собралось около сотни гостей, среди которых: народные депутаты Украины, политики, эксперты, общественные деятели. Клуб является платформой обсуждения на всеукраинском и международном уровне новых эффективных общественных моделей на основе республиканской идеологии.

Открыл мероприятие Анатолий Пинчук, президент Международного Республиканского Клуба. По его словам, идея создания этого Клуба возникла во время общения с коллегами из США, Польши, стран Балтии.

“У нас появилось понимание необходимости поиска ответов на вызовы, которые сейчас есть в мире. Особенно из-за попыток манипуляций обществом со стороны отдельных групп и стран. Для Украины – это очень актуально, из-за наличия таких попыток со стороны РФ и местной олигархии. Почему именно Республиканский Клуб? – потому что республиканская идеология – это идеология соуправления гражданами страной. Republic – переводится как общее дело, то есть государство как общее дело граждан. Поэтому мы и собираем единомышленников такой идеологии”, – сказал он.

Народный депутат, лидер партии “Основа” Сергей Тарута подчеркнул, что республиканский клуб станет площадкой для конструктивных дискуссий с внешними партнерами, которые сейчас требуют “надполитического диалога”.

“Республиканская идеология основана на ценностях, которые важны для каждого человека. Это свобода, равенство, экономическое процветание. Эта идеология поможет реализовать ценности каждого украинца”, – сказал Тарута.

Народный депутат Украины Оксана Продан подчеркнула, что один из основных принципов республиканизма – это активное участие граждан и минимальное участие государства в контроле за управленческими решениями.

“Сейчас в Верховной Раде мы говорим об изменении функций, распределении задач, изменение тех или иных органов власти, чтобы уменьшить влияние государства на общество. Особенно, когда мы говорим о бизнесе, который по сути кормит государство”, – сказала она.

Ее мысль развил основатель общественно-политического движения “Розвиток” Сергей Носенко. Он отметил, что только в свободную экономику, которая функционирует на республиканских началах, возможен реальный приток инвестиций, а именно успешная экономика является залогом успешности и силы страны в мире.

Во время своего выступления председатель партии “Основа” Андрей Николаенко рассказал, что некоторые позиции партии “Основа” совпадают с республиканской идеологией. Поэтому в рамках Международного Республиканского Клуба партия будет максимально привлекать и объединять людей к подготовке программных документов, которые будут содержать как политические позиции партии, так и республиканские положения.

“Это будут не просто внутрипартийные документы, а по-настоящему гражданские документы, которые соответствуют их запросам и требованиям”, – пояснил политик.

Про республиканизм как ответственность и как основы гармоничного взаимодействия граждан между собой говорили народные депутаты Алексей Скрипник и Ольга Богомолец. Член общественно-политического движения “Розвиток”, народный депутат 7-8 созыва Егор Фирсов рассказал, что сейчас в обществе наблюдается запрос на республиканскую идеологию.

“У нас все еще осталась советская система управления, которую необходимо искоренить, зарождение республиканской идеологии способно изменить государственную систему в целом. В дальнейшем будет актуально проводить заседания Международного Республиканского Клуба не только в Киеве, но и по регионам Украины”, – сообщил Фирсов.

Организаторы отметили, что заседание клуба будет проходить регулярно по определенным темам. А политические и общественно-политические организации, представители которых будут входить в клуб, должны эти наработки воплощать в жизнь.

Украинские инициаторы создания Клуба:

    • Анатолий Пинчук, президент ВОО “Украинская стратегия”, президент Клуба;
    • Андрей Николаенко, председатель политической партии “Основа”;
    • Сергей Носенко, основатель ОО “Розвиток”;
    • Ольга Богомолец, народный депутат Украины;
    • Оксана Продан, народный депутат Украины;
    • Евгений Рыбчинский, народный депутат Украины;
    • Виктор Романюк, народный депутат Украины;
    • Алексей Скрипник, народный депутат Украины;
    • Сергей Тарута, народный депутат Украины;
    • Егор Фирсов, член ОО “Розвиток” народный депутат 7-8 созыва.

Международный Республиканский Клуб – дискуссионная платформа для политического истеблишмента Украины, США, стран Балтии и Европы. Клуб объединяет в себе профессиональных экспертов, общественных деятелей, политиков для выработки новых эффективных общественных моделей на основе республиканской идеологии. Это другой, качественный уровень обсуждений и действий, не только на внутреннем национальном уровне, но и на международном, что позволяет достичь результатов и прогресса. Среди актуальных задач – внедрение эффективных антиманипулятивных и антикоррупционных общественных управленческих моделей.

Контактна информация: Сайт: www.irclub.org E-mail: [email protected] Тел: (097) 891-87-33 Екатерина

Сергій Носенко про відкриття хаба «Розвиток» в Харкові: «Це інвестиції в людський капітал»

У Харкові почав роботу перший з мережі креативних хабів під брендом «Розвиток».

Про це повідомляє прес-служба організації.

Креативний хаб «Розвиток» став першим в мережі, в подальшому хаби будуть відкриті у великих містах – Одесі, Дніпрі та Херсоні.

«Хаб« Розвиток буде не просто класичним простором коворкінгу і освіти. Це більше соціально-просвітницький проект, головним завданням якого є формування нових спільнот людей, які зацікавлені в отриманні сучасних знань, інтелектуальних дискусіях », – сказав засновник проекту, лідер громадської організації« Розвиток »Сергій Носенко.

Сергей Носенко об открытии хаба «Розвиток» в Харькове: «Это инвестиции в человеческий капитал»

В Харькове начал работу первый из сети креативных хабов под брендом «Розвиток».

Об этом сообщает пресс-служба организации.

Креативный хаб «Розвиток» стал первым в сети, в дальнейшем хабы будут открыты в крупных городах – Одессе, Днепре и Херсоне.

«Хаб «Розвиток будет не просто классическим пространством коворкинга и образования. Это больше социально-просветительский проект, главной задачей которого является формирование новых сообществ людей, которые заинтересованы в получении современных знаний, интеллектуальных дискуссиях», – сказал основатель проекта, лидер общественной организации «Розвиток» Сергей Носенко.

«Хаб будет открыт для местных журналистов, общественных активистов, культурных кураторов и инновационных проектов. Главная задача, которую мы ставим перед собой – стать провайдерами социальных изменений, знаний и ценностей в региональных сообществах», – сказал Сергей Носенко.

По мнению Сергея Носенко, запрос на прогрессивные технологии, знания и ценности в украинских городах огромен, однако инфраструктуры – пока недостаточно.

«Мы считаем, что такие хабы должны быть открыты не только в крупных городах, но и в райцентрах, где люди зачастую не имеют доступа к новым знаниям. Мы хотим сформировать объединения людей, которые видят Украину новой, богатой и прогрессивной, и ищут себе единомышленников. Таких людей очень много, мы хотим, чтобы они получили возможности для объединения и общения. И мы готовы в это инвестировать», – сказал Сергей Носенко на открытии хаба в Харькове. 

Креативный хаб «Розвиток» работает в Харькове по адресу ул. Девичья, 6

Сергей Носенко – украинский бизнесмен, старший управляющий директор украино-американской инвестиционной компании International Investment Partners, один из основателей общественной организации «Розвиток».

За более чем 25-летнюю карьеру в инвестиционном бизнесе старший управляющий директор International Investment Partners Сергей Носенко принимал участие в создании и управлении успешными инвестиционными проектам в 30 странах мира.

Главные проекты, которыми сейчас управляет Сергей Носенко в International Investment Partners – бизнес в области сырьевых ресурсов и базовых металлов и инфраструктуры для рынков северной и южной Америки и Азии. Среди партнеров и клиентов компании – всемирно известные компании как UBS, Deutsche Bank, KPMG, Soros, Jefferies, KKR, Blackstone и другие.

Хаб «Розвиток» станет первым подобным проектом Сергея Носенко в Украине.

2f53d3ed28daff0a7f3274377c2_46171_p0

Сергей Носенко открыл в Харькове первый креативный хаб сети “Розвиток”

В Харькове начал работу первый из сети креативных хабов “Розвиток”. Инициатор проекта — бизнесмен, глава украино-американской инвестиционной компании International Investment Partners Сергей Носенко анонсировал открытие хабов в Одессе, Днепре и Херсоне в ближайшее время.

“Хабы в крупных городах станут первым этапом построения сети по-настоящему социальных и прогрессивных центров, которые будут не просто бизнес-проектами. Миссия проекта “Розвиток” — ценностное развитие аудитории, расширение кругозора украинцев, возможности для них получить доступ к самым современным знаниям”, — сказал Сергей Носенко.

По плану Сергея Носенко, хабы будут открыты не только в городах-миллионниках, но и в районных центрах.

“В небольших городах потребность в таких хабах даже выше, поскольку там меньше технологий, меньше инноваций. Мы хотели бы открыть людям в регионах новые возможности, в том числе, для презентации бизнес-проектов и поиска инвестиций, для формирования сообществ нового типа, команд людей, которые исповедуют прогрессивные экономические ценности”, — сказал Носенко.

Формат хабов сети “Розвиток” предусматривает стандартные коворкинг и конференц-залы с особыми условиями для местных журналистов, а также — и это самое главное — возможности для гражданских активистов, культурных проектов, просветительских и образовательных инициатив.

“Хаб “Розвиток” открыт для проведения интеллектуальных дискуссий, лекций, широкого образования и обучения в первую очередь. Харьков стал первым городом, где стартовал проект, среди молодых людей здесь огромный спрос на прогрессивные идеи”, — сказал Сергей Носенко.

Креативный хаб “Розвиток” работает в Харькове по адресу ул. Девичья, 6.

Сергей Носенко — украинский бизнесмен, старший управляющий директор украино-американской инвестиционной компании International Investment Partners, один из основателей общественной организации “Розвиток”.

“Розвиток” — это инвестиции в человеческий капитал в Украине”, — сказал Сергей Носенко на открытии хаба в Харькове.

2f53d3ed28daff0a7f3274377c2_46171_p0

Сергій Носенко відкрив в Харкові перший креативний хаб мережі “Розвиток”

У Харкові почав роботу перший з мережі креативних хабів “Розвиток”. Ініціатор проекту – бізнесмен, глава українсько-американської інвестиційної компанії International Investment Partners Сергій Носенко анонсував відкриття хабів в Одесі, Дніпрі та Херсоні найближчим часом.

“Хаби в великих містах стануть першим етапом побудови мережі по-справжньому соціальних і прогресивних центрів, які будуть не просто бізнес-проектами. Місія проекту “Розвиток” – ціннісний розвиток аудиторії, розширення кругозору українців, можливості для них отримати доступ до найсучасніших знань”, – сказав Сергій Носенко.

За планом Сергія Носенка, хаби будуть відкриті не тільки в містах-мільйонниках, але і в районних центрах.

“У невеликих містах потреба в таких хабах навіть вища, оскільки там менше технологій, менше інновацій. Ми хотіли б відкрити людям в регіонах нові можливості, в тому числі, для презентації бізнес-проектів і пошуку інвестицій, для формування спільнот нового типу, команд людей, які сповідують прогресивні економічні цінності”, – сказав Носенко.

Формат хабів мережі “Розвиток” передбачає стандартні коворкінг і конференц-зали з особливими условами для місцевих журналістів, а також – і це найголовніше – можливості для громадських активістів, культурних проектів, просвітницьких та освітніх ініціатив.

“Хаб “Розвиток” відкритий для проведення інтелектуальних дискусій, лекцій, широкої освіти і навчання в першу чергу. Харків став першим містом, де стартував проект, серед молодих людей тут величезний попит на прогресивні ідеї”, – сказав Сергій Носенко.

Креатівний хаб “Розвиток” працює в Харкові за адресою вул. Дівоча, 6.

Сергей Носенко – український бізнесмен, старший керуючий директор україно-американської інвестиційної компанії International Investment Partners, один із засновників громадської організації “Розвиток“.

“Розвиток” – це інвестиції в людський капітал в Україні”, – сказав Сергій Носенко на відкритті хаба в Харкові.

Брекзіт і популізм

Прочитав декілька постів і коментарів з приводу останніх подій, пов’язаних з Брекзітом. В черговий раз я бачу, що українські аналітики і навіть політики виходять з аксіоми, що бути в складі ЄС апріорі більш вигідно, ніж там не бути.

Але ця теза вкотре помилкова з точки зору британської економіки, цифр, грошей і всього того, що можна порахувати.

Чому виникає ця системна помилка? Чому, якщо порахувати економічний ефект – то Британії вигідніше вийти з ЄС, ніж залишитися, але її за це критикують? Чому треба бути біднішими, але в ЄС, а не найбагатшим – але окремо? Що це за логіка?

Це не логіка, це соціалістична пропаганда.

Більшість українських політиків, які засуджують Брекзіт, здобували освіту за часів СРСР і так чи інакше, можливо, навіть підсвідомо, мислять «колективними» рамками і штампами. Тому їм так близька ідеологічна база Європейського Союзу – сучасного аналогу СРСР. Там все той же: рівність народів, умовно-ліберальна політика, свобода всередині кордонів ЄС. Тому, звичайно, з точки зору соціалістичної пропаганди ЄС – це добре, а Брекзіт – це погано.

Але сам процес Брекзіта йде.

Минулого тижня Палата Громад британського парламенту провалила голосування, на якому прем’єр Тереза Мей презентувала свій проект договору з умовами про вихід з ЄС.

Чому? Тому, що депутати вважають його занадто м’яким, компромісним, і вимагають більш «жорсткого Брезкіта», максимальної незалежності від ЄС. Проект же Терези Мей передбачає більш тісні відносини з Європою, ніж налаштовані члени парламенту, при цьому – зниження впливу Європейського суду, обмеження прав вільного пересування і умовно-незалежну торговельну політику.

Але при цьому питання про те, що Брекзіт не потрібен зовсім, не стоїть.

На цьому тижні почнеться черговий раунд дебатів, він триватиме до 29 січня. Дата виходу Великобританії з ЄС – 29 березня, до цього текст договору потрібно узгодити, інакше станеться так званий «no-deal Brexit» – тобто повний вихід без договору, без будь-яких особливих умов. Незважаючи на те, що в такому варіанті не зацікавлена жодна зі сторін – він теж можливий.

Британська преса розмірковує про те, чи потрібно будувати з ЄС такі відносини, як у Норвегії, або як у Канади, на сторінках газет дискутують щодо помилок Мей в комунікації з окремими політичними групами. Загалом, в Британії все нормально.

А після Брекзіта буде ще краще.

Як і в США, коли закінчиться шатдаун. Саме так виглядає сучасна політика в країнах, де на першому місці стоїть економіка.

США за останні пару років вийшли з ряду торгових і екологічних угод, які шкодили американській економіці і знизили податки, щоб дати поштовх розвитку бізнесу всередині країни. Британія виходить з ЄС, щоб повернути собі право встановлювати збори, митні обмеження і жорстко лімітувати кількість іммігрантів. Метою кожної такої дії є створення максимальної кількості робочих місць всередині країни, право відмовляти (так, нещасним) біженцям заради спокою на своїх вулицях. У глобальному сенсі це орієнтація на те, чого хочуть твої виборці, а не бюрократи десь в Брюсселі і глобальна преса;

доводиться протистояти соціалістичнії європейськії пропаганді і сучасним аналогам газети «Правда».

Це принципово інший рівень відповідальності політиків і виборів. У такій ситуації вибори і соціологія якраз дозволяють стежити за рівнем підтримки, щоб не виходило так, як в Україні: партії парламентської коаліції мають рівень довіри 0,5%, але при цьому роблять вигляд, що так і треба і приймають якісь рішення.

 

Текст вперше опубліковано у блозі на порталі LB.ua

Брекзит и популизм

Прочел несколько постов и комментариев по поводу последних событий, связанных с Брекзитом. В очередной раз я вижу, что украинские аналитики и даже политики исходят из аксиомы, что быть в составе ЕС априори более выгодно, чем там не быть.

Но этот тезис вкорне ошибочный с точки зрения британской экономики, цифр, денег и всего того, что можно посчитать. 

Почему возникает эта системная ошибка? Почему, если посчитать экономический эффект – то Британии выгоднее выйти из ЕС, чем остаться, но ее за это критикуют? Почему надо быть беднее, но в ЕС, а не богаче – но отдельно?  Что это за логика?

Это не логика, это социалистическая пропаганда.

Большинство украинских политиков, осуждающих Брекзит, получали образование при СССР  и так или иначе, возможно, даже подсознательно, мыслят «коллективными» рамками и штампами. Поэтому им так близка идеологическая база Европейского Союза – современного аналога СССР. Там все то же: равенство народов, условно-либеральная политика, свобода внутри границ ЕС. Поэтому, конечно, с точки зрения социалистической пропаганды ЕС – это хорошо, а Брекзит – это плохо.

Но сам процесс Брекзита идет.

На прошлой неделе Палата Общин британского парламента провалила голосование, на котором премьер Тереза Мей презентовала свой проект договора с условиями о выходе из ЕС.

Почему? Потому, что депутаты считают его слишком мягким, компромиссным, и требуют более «жесткого Брезкита», максимальной независимости от ЕС. Проект же Терезы Мей предусматривает более тесные отношения с Европой, чем настроены члены парламента, при этом – снижение влияния Европейского суда, ограничение прав свободного передвижения и условно-независимую торговую политику.

Но при этом вопрос о том, что Брекзит не нужен совсем, не стоит.

На этой неделе начнется очередной раунд дебатов, он продлится до 29 января. Дата выхода Великобритании из ЕС – 29 марта, до этого текст договора нужно согласовать, иначе произойдет так называемый «no-deal Brexit» – то есть полный выход без договора, без каких-либо особых условий. Несмотря на то, что в таком варианте не заинтересован никто из сторон – он тоже возможен.

Британская пресса размышляет о том, нужно ли строить с ЕС такие отношения, как у Норвегии, или как у Канады, на страницах газет дискутируют насчет ошибок Мей в коммуникации с отдельными политическими группами. В общем, в Британии все нормально.

А после Брекзита будет еще лучше.

Как и в США, когда закончится шатдаун. Именно так выглядит современная политика в странах, где на первом месте стоит экономика.

США за последние пару лет вышли из ряда торговых и экологических соглашений, которые вредили американской экономике и снизили налоги, чтобы дать толчок развитию бизнеса внутри страны. Британия выходит из ЕС, чтобы вернуть себе право устанавливать пошлины, таможенные ограничения и жестко лимитировать количество иммигрантов.  Целью каждого такого действия является создание максимального количества рабочих мест внутри страны, право отказывать (да, несчастным) беженцам ради спокойствия на своих улицах. В глобальном смысле это ориентация на то, чего хотят твои избиратели, а не бюрократы где-то в Брюсселе и глобальная пресса; приходится противостоять социалистической европейской пропаганде и современным аналогам газеты «Правда».

Это принципиально другой уровень ответственности политиков и выборов. В такой ситуации выборы и социология как раз позволяют следить за уровнем поддержки, чтобы не получалось так, как в Украине: партии парламентской коалиции имеют уровень доверия 0,5%, но при этом делают вид, что так и надо и принимают какие-то решения.

 

Текст впервые опубликован в блоге на портале LB.ua

«Украинские Макроны», как дела?

Украинские медиа очень склонны бесконечно искать какие-то образцы для подражания, создавать карго-культы и идолов, которым нужно достаточно хорошо молиться, чтобы пошел дождь или прекратился снег. Я всегда обращаю внимание на такие пассажи. Они были про Яресько, Абромавичуса, Миклоша, потом про Саакашвили – все эти люди должны быть спасать Украину, решать вопросы с реформами, коррупцией и чем-то там еще. Потом в Украине все говорили, что «нам нужен свой Макрон». Теперь во Франции беспорядки и народ требует отставки Макрона, его рейтинги обвалился на 17% за 3 месяца. Интересно, как там очередь «украинских Макронов», движется?

Макрон пришел к власти во Франции полтора года назад как прагматичный центрист и глобалист, альтернатива набирающему обороты «национализму».

Национализм во Франции – это не то же самое, что национализм в Украине. Национализмом во Франции называют скорее евроскептицизм, тренд экономической субъектности, антиммигрантские настроения.

Национализм во Франции прямо противопоставлен социализму Европейского Союза с его регуляциями мощности пылесосов и параметров свежих огурцов.

Левые считают Макрона слишком близким к большому бизнесу, а правые  – апологетом глобализма и неспособным защитить собственные границы Франции. Макрон дал резкий крен влево, попал под влияние крупных корпораций, капитала, который стремится любой ценой законсервировать свое влияние в мире. Сейчас основная проблема Макрона в том, что нужно повышать налоги на топливо, чтобы поддерживать тренд «борьбы с глобальным потеплением» и развивать городскую инфраструктуру. Протесты во Франции прекрасно иллюстрируют ситуацию, в которой все поддерживают миф о «глобальном потеплении» ровно до того момента, пока не приходится заплатить на него из собственного кошелька.

Макрона любят медиа. Он за альтернативную энергетику, гуманистические ценности, европейское сообщество. Год назад претендовал чуть ли не статус нового мирового лидера, а сейчас имеет уровень поддержки менее 23% и безработицу около 10%.

Трампа ненавидят в СМИ. Он поддерживает рынки угля и газа, снижает налоги и выходит из невыгодных экологически соглашений. Но Трампа поддерживает 45% американцев, уровень безработицы в США сейчас меньше 4%.

Легко экстраполировать все это и на Украину. Вместо либерализации, минимизации роли силовиков в Украине после 2014 года создали несколько дополнительных прокуратур, бюро, агентств, которые имеют силовые полномочия и подразделения. Нацбанк зачистил рынок от украинских банков и превратился в мегарегулятора. И все это делается под флагами борьбы с коррупцией.

Я не знаю, сколько лет нужно украинскому обществу, чтобы понять, что это так не работает. Чтобы снизить уровень коррупции среди чиновников – нужно меньше самих чиновников, а не больше прокуроров.

Грубо говоря, нам нужен не новый Макрон, не какой-то мессия, Антикоррупционное бюро и прокуратура, и цифровое правительство, продажа госбанков и налоговая либерализация.

 

Текст впервые опубликован в блоге на портале LB.ua