56862243_1107753702759289_6450593540568252416_n

Сергій Носенко запрошує до співпраці авторів проектів, які потребують інвестицій

Голова компанії International Investment Partners, засновник суспільно-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко запрошує до співпраці тих, у кого є ідеї і проекти, які потребують інвестіцій.

Про це він пише в Facebook.

«Під час передвиборної кампанії я отримав серйозну кількість інвестпроектів для розгляду. Всі їх я прочитав, деякі відправив на доробку, інші – в оцінку, за деякими відразу дав відмову.

Якщо у вас є ідеї, проекти (різного ступеня готовності) і вам потрібні інвестори, експертиза або комунікація в іншому форматі – пишіть в особисті повідомлення або тут – в коментарях. Я зацікавлений», – написав Носенко.

Більше про залучення інвестицій Сергій Носенко розповів у програмі Vox Populi.

Сергей Носенко и Игорь Лиски

Сергій Носенко: Податкову і митну служби очолять не профільні бізнесмени, а зручні псевдореформатори

Незважаючи на обіцянки влади, на посади голів податкової та митної служби планують призначити не профільних бізнесменів, а «зручних» людей.

Таку думку висловив голова компанії International Investment Partners та засновник громадсько-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко.

«Незважаючи на обіцянки влади, все залишається як і раніше. Димові завіси, конкурси – розігрується варіант пропхати свого. Жодного бізнесмена, знакової особистості серед кандидатів. Залишаться младореформатори, яких використають як ширму», – коментує Носенко обіцянку президента не призначати на важливі посади своїх друзів, висловлену в ефірі телеканалу ICTV.

Він додав, що після першого іспиту на знання англійської мови чиновників старого формату виключать, але залишаться зручні псевдореформатори.

«Потім вони будуть грати роль ширми, весільних генералів. З-за спини таких фігур можна продовжувати і далі керувати системою, але вже під прикриттям нових соціально схвалених осіб», – висловився Сергій Носенко.

13230345_270612476621389_9050825215904595282_n

П’ять висновків про участь в президентських виборах: Сергій Носенко про цілі та результати

Перед передвиборчою кампанією глава інвесткомпанії International Investment Partners, засновник суспільно-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко ставив перед собою 3 основні цілі: формування ідеологічного активу; оцінка ефективності тих чи інших каналів і ЗМІ; детальне занурення в технології підрахунку голосов.

Про це він написав у Facebook.

«За 7 тижнів кампанії ми змогли знайти по-справжньому наших, економічно правих людей в ключових регіонах. Я думав, що в основному це будуть підприємці, але так сталося не скрізь. Ми знайшли людей, які поділяють наші базові цінності в економіці, але при цьому є найманими працівниками», – написав Носенко.

Він підкреслив, що фінансував свою передвиборчу кампанію самостійно і тому підходив до цього питання продумано.

«На наших очах відмирає тезу про те, що «велика політика – це тільки телевізор». Так, він важливий, але я радий, що інтернет дає величезні охоплення в межах цілком підйомних бюджетів. Зниження планки входу відкриває величезні можливості перед новим поколінням політиків», – вважає Сергій Носенко.

Найбільш негативний висновок – підрахунок голосів і Сергій Носенко впевнений, що потрібно терміново обладнати системи підрахунку зі сканерами, використовувати сучасні технології для формування електронних протоколів, дані в яких будуть зберігатися вічно, впроваджувати опції голосування поштою, електронне голосування (хоча б для жителів великих міст і людей віком молодше 50 років), пов’язувати це все з геолокацією, електронним цифровим підписом, інтернет-банкінгом або іншими способами ідентіфікації.

В той же час Сергій Носенко підкреслив, що монополію на політику втрачають старі політичні клани, політика стає відкритою і для тих, хто домігся успіху в інших сферах: «На руїнах монополій будуть рости нові проекти – з горизонтальним зв’язками, добровільною кооперацією нормальних людей, з інноваціями і конкуренцією».

Сергій Носенко розповів про фальсифікації на виборах

Керівник інвесткомпанії International Investment Partners та співзасновник громадсько-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко розповів, як на практиці зіткнувся з тим, що голоси його виборців не потрапили в протоколи.

Про це він написав на своїй сторінці в Facebook.

«Я в політиці нова людина. І тому зараз я вперше на практиці стикаюся з тим, як голоси моїх виборців не потрапили в протоколи.

Я, звичайно, знав, що виборча система прогнила – але щоб настільки!

Спочатку мене спробували зарахувати до технічних кандидатів. Я фінансував свою кампанію сам і отримувати такі подачі за свої ж гроші вкрай неприємно.

Але виявилося, що це ще не все. Під шумок більшу частину моїх голосів «порахували» кудись не туди. І станом на зараз я нічого зробити з цим не можу. Система голосування та підрахунку голосів адаптована тільки під старі політичні клани, які вже посипалися і, думаю, остаточно розваляться вже найближчим часом».

Кандидат в Президенти, інвестбанкір Сергій Носенко: відверте інтерв’ю «4 каналу»

Кандидат в Президенти, інвестбанкір Сергій Носенко: відверте інтерв’ю «4 каналу»

Кандидат в Президенти України, співзасновник Громадсько-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко дав велике інтерв’ю «4 каналу».

Він розповів про спорт, родину, кар’єру в бізнесі, гроші та політичних партнерів.

«Перш за все, люди, наша земля та наша історія», – такими речами про Україну хизується керівник інвесткомпанії International Investment Partners перед іноземцями.

Багато в інтерв’ю говорили про політику. Серед перших законопроектів, які Сергій Носенко готовий внести на розгляд парламенту, якщо стане президентом, – проект про відповідальність політиків, які 27 років грабували країну. Наступний – проект щодо відміни ПДВ та реформування податкової системи. Також Сергій Носенко вважає, що треба повністю переглянути співпрацю з МВФ та ЄС.

 

Сергій Носенко у програмі Vox Populi: про інвестиції, соціалізм, скасування ПДВ та президентські вибори

Сергій Носенко у програмі Vox Populi: про інвестиції, соціалізм, скасування ПДВ та президентські вибори

Кандидат в президенти Сергій Носенко розповів в програмі Vox Populi на каналі ZIK про економіку та політику.

«Ми досі живемо в старій соціалістичний парадигмі. Бюрократи знищували все живе. Я кажу «ні» старій політичній системі та старим обличчям», – каже Носенко.

Голова компанії International Investment Partners та засновник громадсько-політичного руху «Розвиток» вважає, що праволіберальні ідеї можуть стати популярними в Україні, а праву ідеологію можна зробити ідеологією держави.

«Людям ніхто не пояснював, в чому переваги вільного ринку, що таке капіталізм. Воля та гроші можуть стати національною ідеєю в Україні», – наголосив Сергій Носенко.

Він додав, що влада має у першу чергу проводити політику на засадах економічної свободи та чесної конкуренції.

«Ми повинні зробити життя в країні багатим. Українці – достойна нація. В нас достатньо потенціалу, щоб бути господарями в своїй хаті», – підкреслив Носенко.

Сергій Носенко взяв участь у дебатах кандидатів в Президенти України на телеканалі ZIK

Сергій Носенко взяв участь у дебатах кандидатів в президенти

Кандидат в Президенти України, старший керуючий директор міжнародної інвестиційної компанії International Investment Partners, сівзасновник Громадсько-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко взяв участь у телевізійному проекті «Не Дебати» на телеканалі ZIK. Опонентами виступили Руслан Кошулинський та Володимир Петров.

Теми, які обговорювались:

1) Агресія Росії: війна чи дипломатія?

2) Ціна на газ для населення: чи можна обійтися без підвищення?

3) Справи церковні: що робити з Московським патріархатом в Україні?

4) Національна безпека: як подолати корупцію в оборонці?

Виступ Сергія Носенка

Повне відео

Сергій Носенко про Free IT zone в Україні

П’ять питань до кандидата: Сергій Носенко дав інтерв’ю виданню Голос

Сергій Носенко – старший управляючий директор інвестиційної компанії International Investment Partners, співзасновник Громадсько-політичного руху “Розвиток“, який вирішив йти у президенти шляхом самовисування – дав інтерв’ю виданню Голос, в якому розповів про шляхи реформування економіки, освіти та медицини,  а також шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі. 

 – Чи існує швидкий та ефективний спосіб виходу з економічної кризи? Це підтримка малого та середнього бізнесу, розвиток власного виробництва, відмова від імпорту сировини на користь товарів з додатковою вартістю, ваш варіант?

– Безумовно, такий спосіб існує. Причиною системної економічної кризи в Україні  є здебільшого неправильний менеджмент процесів, непрофесійне управління. «Выход из проблемы там же, где и вход» – треба змінювати систему управління державою.

Системних причин кілька. Перше – соціалізм в головах у громадян. Великий державний апарат ніколи, ні в які часи, ні за яких обставин не може стимулювати економічний розвиток. Бюрократи із імператорськими повноваженнями – це носії корупційних ризиків. Ліцензій, довідки, безкінечні довідки, черги – все це генерує корупцію та неефективність. Якщо ліквідувати більшу частину регуляторних функцій та звільнити половину бюрократів – ніхто цього не помітить. Наприклад, скасування ПДВ як корупційного податку відкриє можливість щодо ліквідації Податкової служби в тому вигляді, в якому вона зараз існує, адже для адміністрування інших податків вже достатньо софту та програмного забезпечення.

Загалом посилення державного контролю, створення додаткових правоохоронних органів є соціалістичним підходом і ми всі наочно бачимо підтвердження цієї тези. Аби знизити рівень корупції – треба не більше прокурорів, а менше бюрократів та системних корупційних ризиків.

Друга причина – це порядок денний  політичної дискусії.

Я впевнений, що бізнес не треба якимось особливим чином підтримувати. Якщо знизити корупційне навантаження на економіку, приватизувати державні підприємства, які зараз є годівницями для чергових провладних кланів, позбавити силовиків можливостей тиснути на бізнес (тобто повноважень у сфері економіки) – це призведе до економічного буму в країні. Підприємці самі все зроблять.

Я не розділяю думку, що панує зараз у суспільстві про те, що рецептом успіху для України стане копіювання європейського досвіду – ні, не стане. ЄС економічно стагнує, Брекзіт – це тільки перша ластівка. Взагалі я вважаю ЄС сучасним аналогом СРСР із високими податками, які катастрофічно демотивують людей: якщо більша частина вашого заробітку йде на податки – то навіщо тоді багато працювати та робити над собою якісь зусилля? В Україні ситуація ще гірша: у більшої частини суспільства є доволі вмотивована підозра, що наші податки використовуються неефективно, наприклад, у передвиборних хабарях бюджетникам, під час непрозорих тендерів тощо.

І третє – інформаційний контекст. Українське політичне поле загалом лівого спектру, я пропаганда якихось бюджетних дотацій виховує в людях сподівання на державу. Вмикаєш телевізор, а там тільки й розмов, що про дотації, субсидії, субвенції, пільги, якісь доплати.

Я ставлю за мету започаткувати новий політичний дискурс –  про те, що держава повинна забезпечити всім рівні умови  – а кожна людина сама повинна нести відповідальність за свій добробут, за свою родину, за свою пенсію тощо. І коли ми почнемо говорити про це більше – я впевнений! – до нас приєднаються сотні тисяч тих, хто зараз не ходить на вибори. Всі українські політики зараз звертаються до бідних громадян, які певним чином залежать від бюджетних виплат, а із тими, хто розраховує у житті на себе, ніхто не говорить, тому вони політично дезорієнтовані. Я хочу із ними говорити.

– Чи вірите ви, що безкоштовна медицина, освіта, солідарна пенсія – це пережитки минулого, і потрібно шукати більш ефективні шляхи соціального забезпечення. Які?

Безкоштовної медицини не існує та існувати не може. Безкоштовної освіти не існує та існувати не може. Я взагалі  своєму лексиконі не використовую слова «безкоштовно» та «бюджетні гроші». Все це фінансується за рахунок грошей платників податків. Я вважаю, що медицина повинна бути страховою. Держава повинна гарантувати надання першої допомоги у надзвичайних обставинах на кшталт ДТП, коли немає часу встановлювати страховий статус постраждалого, в ургентних випадках. Все інше повинне бути профінансоване страховими компаніями. Допускаю також, що держава може взяти на себе первинне страхування малозабезпечених громадян – але тільки страхування! Лікування повинні оплачувати страхові компанії.

Щодо освіти – політика така сама. Освітні заклади повинні стати суб’єктами господарювання та конкурувати між собою за талановитих учнів та студентів. Керівники вишів та шкіл повинні бути повноцінними менеджерами, система повинна фінансуватись за принципом «гроші ходять за дитиною». Я багато буваю у США, і знаю, що там система освіти орієнтована на те, або максимально швидко виявляти талановитих та соціально активних людей та супроводжувати їх до успіхів.

Щодо пенсій. Всі в курсі, що солідарний пенсійний фонд вже полетів у фінансову прірву і чимдалі криза ставатиме все складнішою. Очевидно, що всі люди, яким зараз 35 та менше не можуть розраховувати на державні пенсії як основне джерело доходу в старості. І очевидно, що держава вже зараз повинна створити такі умови на фінансовому ринку та у сфері оподаткування, щоб всі, хто може почати інвестувати у приватні пенсійні фонди, зробили це зараз. Часу вже майже не лишилось.

– Що стоїть на заваді швидкого закінчення війни на Донбасі? Коли, на вашу думку, закінчиться ця війна і що робити з окупованими територіями після їх повернення?

Врегулювання конфлікту на Донбасі стане довготривалим політичним процесом, до якого повинні бути залучені міжнародні партнери України, в тому числі країни-підписанти Будапештського меморандуму. Я впевнений, що політична реінтеграція Донбасу повинна початись з того, що Україна запропонує ефективний механізм його економічної реабілітації. Це, може бути, наприклад,  міжнародний інвестиційний фонд, який буде фінансувати промислові та інфраструктурні проекти. Я звик вимірювати успіх грошима – і якщо Україна зможе забезпечити економічне відродження Донбасу – це буде великий успіх, який поверне серця та сподівання українців окупованих територій в Україну. Якщо вони будуть бачити, що в Україні можна жити гідно – нормально заробляти, мати високу якість життя, то молодь та активні громадяни із окупованих територій будуть орієнтуватись на Україну.

  • Чи є у нас шанс найближчими роками стати членом НАТО та Євросоюзу? Які кроки держава має зробити, щоб цього досягти?

Я не вважаю, що ідеї інтеграції України до союзів та об’єднань повинні ставати ключовими у політичному дискурсі. Я дуже обережно ставлюся до євроінтеграції «на будь яких умовах» та впевнений, що українські політики повинні ставити на перше місце суверенні українські інтереси та діяти виходячи із них. Якщо інтеграція буде вигідною економічно – тоді я за інтеграцію. Якщо інтеграційний процес вимагатиме нас йти на економічні збитки, втрачати робочі місця через якісь європейські бюрократичні вимоги – то я проти. Українські політики повинні думати про Україну, а не про інтереси ЄС чи НАТО. Український суверенітет, в тому числі економічний, треба ставити на перше місце.

Якими мають бути стосунки держави і церкві, особливо, зараз, в період становлення Православної церкві України? З одного боку, держава не мусить втручатися в релігійні справи, з іншого – створенню української церкві йде великий спротив, процес досить заполітизований, і потрібно спрямувати його до правильного русла.

Я вважаю, що держава не повинна втручатись до приватного життя громадян, чого б це не стосувалось – церкви, особистих стосунків, сексуальної орієнтації, родини тощо. В цьому контексті Україна залишається дуже соціалістичною країною – багато хто вважає, що без влади та чиновників у більшості питань не розібратися – але це не так.  Менше чиновників – більше особистої відповідальності за своє життя: ходи до тієї церкви, до якої вважаєш за потрібне, сам вирішуй чи одружуватись, чи народжувати дітей, як будувати особисте життя тощо.

Кожен несе відповідальність за своє життя сам, без посередників або помічників – це і є політика економічної та особистої свободи.

Чи правильним шляхом йде Україна? Дискусія в Cato Institute

ПЯТЬ ВОПРОСОВ КАНДИДАТУ: СЕРГЕЙ НОСЕНКО ДАЛ ИНТЕРВЬЮ ИЗДАНИЮ ГОЛОС  

Сергей Носенко – старший управляющий директор инвестиционной компании International Investment Partners, соучредитель Общественно-политического движения «Розвиток», который решил идти в президенты путем самовыдвижения, дал интервью изданию Голос, в котором рассказал о путях реформирования экономики, образования и медицины, а также пути урегулирования конфликта на Донбассе.   

– Существует быстрый и эффективный способ выхода из экономического кризиса? Это поддержка малого и среднего бизнеса, развитие собственного производства, отказ от импорта сырья в пользу товаров с добавленной стоимостью, ваш вариант?

– Безусловно, такой способ существует. Причиной системного экономического кризиса в Украине является, в основном, неправильный менеджмент процессов, непрофессиональное управление. «Выход из проблемы там же, где и вход» – надо менять систему управления государством. Системных причин несколько.

Первая – социализм в головах людей. Большой государственный аппарат никогда, ни в какие времена, ни при каких обстоятельствах не может стимулировать экономическое развитие. Бюрократы с императорскими полномочиями – это носители коррупционных рисков. Лицензии, справки, бесконечные справки, очереди – все это создает коррупцию и неэффективность. Если ликвидировать большую часть регуляторных функций и уволить половину бюрократов – никто этого не заметит. Например, отмена НДС как коррупционного налога откроет возможность по ликвидации налоговой службы в том виде, в котором она сейчас существует, ведь для администрирования других налогов уже достаточно и программного обеспечения.

В общем усиление государственного контроля, создание дополнительных правоохранительных органов является социалистическим подходом, и мы все наглядно видим подтверждение этого тезиса. Чтобы снизить уровень коррупции – нужно не больше прокуроров, а меньше бюрократов и системных коррупционных рисков.

Вторая причина – это повестка дня политической дискуссии. Я уверен, что бизнес не надо каким-то особым образом поддерживать. Если снизить коррупционную нагрузку на экономику, приватизировать государственные предприятия, которые сейчас являются кормушками для очередных провластных кланов, лишить силовиков возможностей давить на бизнес (то есть полномочий в сфере экономики) – это приведет к экономическому буму в стране.

Предприниматели сами все сделают.

Я не разделяю мнение, что царит сейчас в обществе о том, что рецептом успеха для Украины станет копирование европейского опыта – нет, не станет. ЕС экономически стагнирует, Брекзит – это только первая ласточка. Вообще я считаю ЕС современным аналогом СССР с высокими налогами, которые катастрофически демотивируют людей: если большая часть вашего заработка уходит на налоги – то зачем тогда много работать и делать над собой какие-то усилия? В Украине ситуация еще хуже: у большей части общества довольно мотивированное подозрение, что наши налоги используются неэффективно, например, в предвыборных взятках бюджетникам, при непрозрачных тендерах и тому подобное. 

И третье – информационный контекст. Украинское политическое поле вообще левого спектра, а пропаганда каких-то бюджетных дотаций воспитывает в людях надежду на государство. Включаешь телевизор, а там только и разговоров, что о дотациях, субсидиях, субвенциях, льготах, каких-то доплатах. 

Я ставлю целью создать новый политический дискурс – о том, что государство должно обеспечить всем равные условия, а каждый человек сам должен нести ответственность за свое благосостояние, за свою семью, за свою пенсию и тому подобное. И когда мы начнем говорить об этом больше – я уверен! – к нам присоединятся сотни тысяч тех, кто сейчас не ходит на выборы.

Все украинские политики сейчас обращаются к бедным гражданам, определенным образом зависят от бюджетных выплат, а с теми, кто рассчитывает в жизни на себя, никто не говорит, поэтому они политически дезориентированы. Я хочу с ними говорить.

– Верите ли вы, что бесплатная медицина, образование, солидарная пенсия – это пережитки прошлого, и нужно искать более эффективные пути социального обеспечения. Какие?

– Бесплатной медицины не существует и существовать не может. Бесплатного образования не существует и существовать не может. Я вообще в своем лексиконе не использую слова «бесплатно» и «бюджетные деньги». Все это финансируется за счет денег налогоплательщиков. Я считаю, что медицина должна быть страховой. Государство должно гарантировать оказания первой помощи в чрезвычайных обстоятельствах вроде ДТП, когда нет времени устанавливать страховой статус пострадавшего, в ургентных случаях. Все остальное должно быть профинансировано страховыми компаниями. Допускаю также, что государство может взять на себя первичное страхование малообеспеченных граждан – но только страхование! Лечение должны оплачивать страховые компании.

В образовании политика такая же. Образовательные учреждения должны стать субъектами хозяйствования и конкурировать между собой ради талантливых учеников и студентов. Руководители вузов и школ должны быть полноценными менеджерами, система должна финансироваться по принципу «деньги ходят за ребенком».

Я много бываю в США, и знаю, что там система образования ориентирована на то чтобы максимально быстро выявлять талантливых и социально активных людей и сопровождать их к успехам.

О пенсиях. Все в курсе, что солидарный пенсионный фонд уже улетел в финансовую пропасть и чем дальше, тем кризис будет становиться все сложнее. Очевидно, что все люди, которым сейчас 35 и меньше не могут рассчитывать на государственные пенсии как основной источник дохода в старости. И очевидно, что государство уже сейчас должно создать такие условия на финансовом рынке и в сфере налогообложения, чтобы все, кто может начать инвестировать в частные пенсионные фонды, сделали это сейчас. Времени уже почти не осталось. 

-Что мешает быстрому окончания войны в Донбассе? Когда, по вашему мнению, закончится эта война и что делать с оккупированными территориями после их возвращения? 

– Урегулирование конфликта на Донбассе станет долговременным политическим процессом, к которому должны быть привлечены международные партнеры Украины, в том числе страны-подписанты Будапештского меморандума. Я уверен, что политическая реинтеграция Донбасса должна начаться с того, что Украина предложит эффективный механизм экономической реабилитации. Это может быть, например, международный инвестиционный фонд, который будет финансировать промышленные и инфраструктурные проекты.

Я привык измерять успех деньгами – и если Украина сможет обеспечить экономическое возрождение Донбасса – это будет большой успех, который вернет сердца и надежды украинцев на оккупированной территории в Украине. Если они будут видеть, что в Украине можно жить достойно – нормально зарабатывать, иметь высокое качество жизни, то молодежь и активные граждане с оккупированных территорий будут ориентироваться на Украину.

– Есть ли у нас шанс в ближайшие годы стать членом НАТО и Евросоюза? Какие шаги государство должно сделать, чтобы этого достичь?

– Я не считаю, что идеи интеграции Украины в союзы и объединения должны становиться ключевыми в политическом дискурсе. Я очень осторожно отношусь к евроинтеграции «на любых условиях» и уверен, что украинские политики должны ставить на первое место суверенные украинские интересы и действовать исходя из них.

Если интеграция будет выгодна экономически – тогда я за интеграцию. Если интеграционный процесс потребует нас идти на экономические потери, терять рабочие места из-за каких-то европейских бюрократических требований – то я против.

Украинские политики должны думать об Украине, а не об интересах ЕС или НАТО. Украинский суверенитет, в том числе экономический, надо ставить на первое место.

– Какими должны быть отношения государства и церкви, особенно сейчас, в период становления Православной церкви Украины? С одной стороны, государство не должно вмешиваться в религиозные дела, с другой – созданию украинской церкви идет большое сопротивление, процесс достаточно политизирован, и нужно направить его в правильное русло.

– Я считаю, что государство не должно вмешиваться в частную жизнь граждан, чего бы это ни касалось – церкви, личных отношений, сексуальной ориентации, семьи и тому подобное. В этом контексте Украина остается очень социалистической страной – многие считают, что без власти и чиновников в большинстве вопросов не разобраться – но это не так.

Меньше чиновников – больше личной ответственности за свою жизнь: ходи в ту церковь, в которую считаешь нужным, сам решай – жениться, рожать детей, как строить личную жизнь и тому подобное. Каждый несет ответственность за свою жизнь сам, без посредников или помощников – это и есть политика экономической и личной свободы. 

58551666_1118154738385852_2590358900079329280_n

КАНДИДАТ В ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ СЕРГІЙ НОСЕНКО ДАВ ІНТЕРВ’Ю ВИДАННЮ «БУКВИ»

Кандидат на пост Президента України, глава інвесткомпанії International Investment Partners, засновник суспільно-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко в інтерв’ю виданню «Букви» розповів про небезпеки соціалізму для України, свої цілі на президентській посаді, три перші кроки у владі і перспективи об’єднання праволіберальних сил в країні.

– Чому ви хочете стати президентом України? Навіщо це вам особисто?

– Президент – це в першу чергу лідер, і я вважаю, що саме президент повинен почати новий політичний дискурс в Україні. Йдеться про формування нових стратегічних цілей розвитку держави, про те, щоб остаточно поставити крапку і залишити в минулому залишки радянської системи управління.

Президент повинен підтримувати і просувати в суспільстві ідеї вільної економіки, особистої свободи і відповідальності кожного громадянина. Зараз, на жаль, в Україні політичний спектр здебільшого лівого плану, а правих політиків на політичній арені немає. Всі ключові політики звертаються до бідних громадян і тих, хто залежить від бюджетних виплат; цим громадянам обіцяють пенсії, зарплати, субсидії та інші хабарі за рахунок інших платників податків. Це соціалізм, і це виховання психології утриманців.

Я ніколи в житті не розраховував на державу або когось іншого, не мав патерналістських поглядів. Про таких, як я – підприємців, або тих, хто звик розраховувати в житті тільки на себе, хто звик заробляти, працювати, ініціативних людей, – ніхто з українських політиків не говорить. Такі люди політично дезорієнтовані, хоча економічно є основною держави. Я беру участь у виборах для того, щоб включити людей в політику, об’єднати їх і направити їх величезний потенціал на розвиток держави.

Особисто я хотів би внести свій вклад в формування по-справжньому нової українськї капіталістичної держави. Це моя амбітна особиста мета.

– Навіщо ви Україні як президент?

– Я 30 років в бізнесі, працював в країнах Європи і США, я інвестиційний банкір і багато часу присвятив антикризовому менеджменту. За першою освітою я математик, я будую системи, в тому числі системи управління. Тому я можу змінити систему управління державою, і на цій системи зможе ґрунтуватися нова економіка.

– Ваші переваги перед іншими кандидатами?

– У мене немає великого політичного досвіду (в класичному розумінні цього слова), і це зараз є моєю найбільшою перевагою. Всі політики по суті однакові – ліві, які хочуть отримати побільше повноважень, щоб контролювати великі корупційні потоки, за рахунок бюджету платити подачки бідним виборцям і фінансувати свої політичні проекти.

У мене інший підхід: я хочу зробити Україну економічно вільної і інвестиційно привабливою, і потім в такій країні і я, і громадяни зможуть заробляти набагато більше.

– Ваші перші три рішення на посту президента?

– Стратегічний курс на скорочення повноважень Уряду і регіональних влад, скасування більшої частини регуляцій. Приватизація більшості державних підприємств, відкриття ринку аграрної землі. Зняття максимальної кількості обмежень в інвестиційній сфері, створення таких умов, при яких капітал в Україні можна буде завести і вивести без ускладнень для власників бізнесу.

Логічним наслідком першого кроку стане скорочення витрат на утримання бюрократів. Скорочення витрат бюджету дозволить проводити курс на зниження податкового навантаження. Я є принциповим прихильником розширення пакету цивільних свобод в Україні.

Виступаю за право на володіння зброєю і самозахист з його допомогою, за легалізацію проституції, за легалізацію казино і скасування інших рудиментів радянських заборон. Зараз вони обмежують права громадян і призводять до корупції, криміналізації і розквіту організованої злочинності в багатьох галузях.