Сергей Носенко Розвиток

Сергій Носенко: Останні 5 років в Україні проводили реформи наполовину

Останні роки в Україні проводили тільки половинчасті реформи, а влада хвалила всі сумнівні досягнення.

Так вважає глава компанії International Investment Partners та засновник громадсько-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко.

«У травні я був на одній політичній тусовці, і там спікер (зараз, до речі, високопоставлений чиновник з команди Володимира Зеленського) зі сцени говорив:« Це великий успіх, ми виконали план реформ на 50%».

Я тоді сильно здивувався.

Тому що 50% – це не успіх, це провал.

Так ось в Україні реформи останні 5 років проводили саме за таким же принципом, як виховують маленьких дітей – хвалили за всі, навіть сумнівні, досягнення.

Але Україна не може собі дозволити таких оптимістичних міркувань, тому що ми не в дитячому садку. Стакан в країні наполовину порожній, і всім води не вистачить», – написав Сергій Носенко в Facebook.

57597593_1118964058304920_3835020553941417984_n

Сергій Носенко став кандидатом в народні депутати

Засновник суспільно-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко балотується на виборах до Верховної Ради як самовисуванець по округу №223 в Києві.

Про це він повідомив 1 липня в Facebook.

«Я народився і виріс на Сирці, на колишній вулиці Шамрила (зараз – Парково -Сирецька). Незважаючи на те, що Шевченківський – це по суті центр Києва, він заброшений і зарослий, як віддалений райцентр. Якщо від’їхати від проспекту Перемоги 200 метрів – вже немає відчуття, що ти в столиці», – написав Сергій Носенко.

Він додав, що висунув свою кандидатуру, бо інтереси округу в парламенті має представляти людина, яка безпосередньо з ним пов’язана і розуміє, які цілі ставити і що потрібно робити для їх досягнення.

Сергій Носенко впевнений, що в Києві можна створити привабливий інвестиційний і бізнес-клімат.

«Головне завдання влади – інфраструктура для розвитку особистості, свобода і комфортний простір. Я впевнений, що роль чиновників України в цілому і в Києві зокрема повинна бути мінімізована, а роль приватних проектів та ініціатив громад, організацій, спільнот і рухів – максимальна», – пише в своїй передвиборчій програмі Сергій Носенко.

За цим посиланням можна прочитати передвиборчу програму Сергія Носенка.

13096344_523323247869007_4476699270263329440_n

Сергій Носенко: Декомунізація відбудеться, коли ми відмовимося від комунізму в економіці

Абсолютна декомунізація в Україні можлива лише після того, як від комунізму відмовляться в економіці і політиці.

Так вважає засновник суспільно-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко.

У Facebook він прокоментував той факт, що округ №223 у Верховній Раді представляє політик з комуністичною ідеологією.

«Якось одного разу я дізнався, що район, в якому я народився і виріс – Сирець – в парламенті представляє комуніст. Це досить дивно звучить, З огляду на той факт, що КПУ у нас ніби заборонена. Це як перифраз анекдоту: КПУ заборонили, а комуністи – залишилися», – пише Носенко.

Він підкреслив, що цей народний депутат виступає проти приватизації, продажу землі та вільного обороту грошей.

«При цьому все це якось уживається в програмі кандидата з формальною декомунізацією начебто перейменування вулиць.

Я в цілому за те, щоб відмовитися від радянських назв.

Але справжня декомунізація у нас в країні відбудеться тоді, коли ми відмовимося від комунізму не тільки на словах, але і в економіці», – резюмував Сергій Носенко.

Сергій Носенко: Не варто боятися дефолту

Якщо в Україні буде оголошений дефолт, товари так само будуть продаватися за кордон за валюту. Вони навіть стануть ще більш конкурентоздатними.

Таку думку висловив голова компанії International Investment Partners та засновник громадсько-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко.

«Я про дефолт в Україні говорив з 2015 року. Фактично він тоді і стався, але всі зробили хорошу міну при поганій грі. І саме це заняття – засування голови в пісок – призвело до кабальних домовленостей з МВФ.

Зараз Україна підійшла до краю прірви у відносинах з МВФ, і зробити ще хоча б один крок – повернення не буде, і відставання від Польщі буде не 50, а 150 років», – пише Сергій Носенко в Facebook.

Він підкреслив, що, якщо дефолт буде оголошено, не варто його боятися – українські товари також будуть продаватися за кордон за валюту. Крім того, вони стануть більш конкурентоспроможними.

«Дефолт може допомогти економіці виключно в тому випадку, якщо будуть проведені справжні економічні реформи і буде створене адекватне середовище для інвестицій. І дефолт не має жодного сенсу, якщо економікою керуватимуть ліваки і соціалісти», – підсумував Носенко.

Сергей Носенко офис

Сергій Носенко: Київ – це по-справжньому моє місто

У зв’язку з Днем Києва голова компанії International Investment Partners і засновник суспільно-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко написав в Facebook відвертий пост, чому залишається жити в Україні.

«Я виріс на Сирці.

Вже немає того Києва, де я був школярем, немає того Києва, де я був студентом КПІ. Ні того Києва, де мені було 30.

У студентські роки ми з друзями на День Києва завжди гуляли по Володимирській Гірці і Хрещатику і робили фотографії на старі, ще радянські фотоапарати. Потім ночами проявляли і друкували це все. Я зберігаю їх як найдорожчі спогади.

Всі головні події в моєму житті сталися в Києві.

У мене була величезна кількість можливостей переїхати з Києва до Парижа чи Нью-Йорка, і багато хто з мого покоління – перших пострадянських українських бізнесменів – так і зробили.

Я не захотів.

Тому що Київ – це по-справжньому моє місто», – написав Сергій Носенко.

Сергій Носенко написав відкритого листа Володимиру Зеленському

Голова компанії International Investment Partners  і засновник суспільно-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко написав відкритого листа новому президенту Володимиру Зеленському.

Лист опубліковано в Facebook Сергія Носенка.

«Президент України Володимир Зеленський» – це результат можливостей, які відкриває перед людиною вільна економіка і капіталістичні підходи до управління державою. Виявилося, що суспільство готове до такої свободи набагато більше, ніж політики.

Саме зараз у Президента є відмінна можливість перезавантажити суспільний дискурс, почати формувати новий порядок денний, тренди розвитку суспільства.

Які?

1. Бізнес-центричність

Нездатність поставити амбітні цілі і прямо говорити про свободу і гроші для мене є токсичним підсумком останніх 5 років в Україні. Я не хочу обговорювати питання мови і церкви – в 21 столітті вони Україну багатою країною не зроблять.

Політична і військова міць будь-якої держави заснована в першу чергу на економіці, на тому, що середньостатистичний громадянин має можливість пристойно заробляти і вільно розпоряджатися результатами своєї праці.

Я б хотів, щоб Президент більше говорив про розвиток економіки, про інвестиційний клімат, про свободу підприємництва; щоб Президент ініціював реформи, які позбавлять силові структури можливості блокувати бізнес, щоб будь-який прокурор 10 раз думав перед тим, як провести обшук в якійсь компанії або звинуватити підприємця в незаконних діях.
Я б хотів, щоб саме та людина, яка створює робочі місця і платить податки, стала центром формування політики, а не її жертвою.

2. Дерегуляція.

Соціалістичний апарат контролю і примусу вимагає величезної кількості чиновників, а у вільній країні їх мінімум. У соціалістичній країні чиновник – це влада, в капіталістичній – обслуговуючий персонал.

Перехід України від соціалізму до капіталізму почнеться тоді, коли буде прийнято політичне рішення про скасування більшої частини регуляцій і обмежень, заборон, «засекречених даних про родовища корисних копалин» і тому подібного. Все, що заборонено – продається, просто дорожче.

Слідом за дерегуляцією логічним стане питання скорочення чиновників – в них просто не буде потреби. Наприклад, якщо в країні скасувати ПДВ – не будуть потрібні як мінімум 50% податкових інспекторів, економіка піде в зростання. І, до речі, рівень корупційного навантаження на економіку знизиться наполовину.

Win-Win.

Всі зарегульовані галузі повинні бути поступово переведені на ринкові рейки. 90% замовлень «Укроборонпрому» можна давати на відкритий ринок, всі «стратегічні» заборони, пов’язані з видобутком газу, виробництвом ракет і літаків, енергоносіями, видобутком природних копалин потрібно знімати і відкривати ринки, давати менеджменту можливість залучати інвестиції та капітал. Це потрібно робити терміново, поки в Україні ще є люди, здатні цим всім керувати.

Дуже важливо, щоб діджіталізацією не замінювали дерегуляцію по суті. Спочатку потрібно провести саме дерегуляцію, а то, що залишилося – перевести в цифровий формат.

3. Доступність капіталу.

Ключове завдання будь-якої влади – зробити капітал доступними, тільки на цьому фундаменті можливий подальший економічний розвиток.

Українська влада в 2014-2015 рр. займалася знищенням національного капіталу під виглядом очищення банківського ринку. Я ділю цей процес на 2 важливих складових – політична стратегія і її тактичне виконання. Політична стратегія полягала у виконанні вимог МВФ, а тактична – в чисто бухгалтерському підході НБУ.

Я вважав і вважаю, що людина з психологією бухгалтера не може керувати бізнесом, це абсолютно різні типи мислення: бізнесмен думає, як розвивати компанію, а бухгалтер – як звести баланси. У 2014-2015 рр. реформуванням банківського сектора керували люди з бухгалтерським мисленням. Вони звели баланси, але знищили 300 мільярдів національного капіталу і одночасно – ФПГ політичних опонентів Президента.
Після такого фінансового геноциду про поліпшення інвестиційного клімату можна розповідати тільки на мітингах для бюджетників – вони все одно в цьому нічого не розуміють.

Зараз, щоб керувати більш-менш серйозним бізнесом в Україні, треба погодитися на те, щоб банківські регуляції вивернули вас навиворіт і на покроковий контроль за вашими рішеннями. В Україні зараз небезпечно інвестувати – адмінресурс може заблокувати «вихід» інвестора. А можливість швидкого «виходу» з бізнесу є ключовим критерієм оцінки інвестклімату. Ви б вкладали гроші в бізнес в країні, де влада потім не віддасть ваш прибуток? Так ось ніхто особливо і не вкладає.

Фінансові ринки потрібно помітно лібералізувати, гарантувати вільні «вхід» і «вихід» капіталів. Податки повинні бути знижені – це дозволить пожвавити економіку при будь-якій зовнішній кон’юнктурі; будуть створені нові робочі місця, це знизить рівень трудової міграції.

4. Економічні інтереси країни – пріоритет №1 в міжнародній політиці.

Останні 5 років я тільки і чую про умови допомоги ЄС, вимоги МВФ і правила Брюссельського політбюро, які Україна повинна виконувати. Чим далі – тим менше рішень приймається в Києві. 30 років тому українські політики їздили на поклон до Москви і пишалися цим, а тепер дивляться на Брюссель або Вашингтон, і це знову підноситься як досягнення.
Але це не досягнення. Це «комплекс меншовартості» у всій його красі.

Хороший приклад – Асоціація з ЄС. Я розумію, що йду проти тренда, але це перш за все торгівельна угода. Я уточню: це погана торгівельна угоду.

Цивілізаційний вибір європейських цінностей, зроблений на Майдані, не має жодного відношення до формальної інтеграції в ЄС.

Всі ці розмови про цінності – це насправді розмови про сфери впливу, про доступ до ринків. Європі не потрібна Україна, в якій виробляють ракети і літаки, добувають газ, титан і все це експортують, конкуруючи з американськими і європейськими компаніями. Їм потрібен ринок збуту для поїздів Siemens, літаків Airbus і Coca-Cola – а для розчищення ринку потрібно прибрати з нього тих, хто там вже є.

Торговельна угода з ЄС приводить нас саме до таких наслідків.

Так, в Україні зараз модно захоплюватися Європою – я теж був вражений, коли в 20 з невеликим приїхав туди вперше. Але ж українським міністрам вже не по 20 років, а зараз – не 1991-й рік. Очевидно, що є різниця між прогулянками туристичними пам’ятками і роботою в реальній економіці.

Я працював в пан’європейській компанії з 1993 року і добре бачив, що таке Європейський союз і як він організований зсередини. В ЄС регулюється довжина і форма огірків, потужність пилососів, і на утримання бюрократів для всього цього держави забирають більше 50% доходів громадян у вигляді податків. Я на власні очі бачив, як це демотивує людей – навіщо напружуватися, якщо все одно половина йде на податки? Всі хочуть швидше вийти на пенсію, отримати якісь виплати з бюджету, тому що це вигідніше, ніж працювати. Я багато років вважав Париж своєю другою домівкою – точно знаю, що за останні 20 років середньостатистичний громадянин Західної Європи став біднішим, а протести є наслідком невдалої економічної політики.

В цілому країни західної демократії переживають системну кризу ідей. Саме зараз стало очевидним, що надмірні регуляції, високі податки і відмова від суверенітету на користь абстрактних наддержавних об’єднань, культурні відмінності, порятунок бідних держав за рахунок багатших руйнують економіки самих донорів. В України є прекрасна можливість не потрапляти в цю пастку, перестрибнути через цей етап. Але влада з незрозумілою впертістю змушує країну стрибати по чужих граблях в розрахунку отримати якийсь інший результат.

При цьому в світі є й інші кейси.

Я стежу за подіями, пов’язаними з Brexit і з тим, як їх висвітлюють в Україні. Кожен раз я неймовірно дивуюся: позиція однієї з найбагатших країн у ЄС, в недалекому минулому світової імперії, позиція одного з найстаріших парламентів світу – британського – підноситься з якимось глузуванням і засудженням, мовляв, тільки дуже дурні люди можуть приймати рішення про вихід з ЄС. Ніхто не говорить про економічні причини такого рішення.

Що відбулося насправді? У Великобританії в 2015 році 54% імпорту і тільки 44% експорту припадало на ЄС. Негативний тренд наростав, хоча країна тоді випереджала ЄС за темпами економічного зростання практично вдвічі. Стало очевидно, що Британія перетворюється в ринок збуту, що швидко призведе до економічного спаду. І референдум про вихід з ЄС став реакцією саме на економічні показники.

Є ще один приклад – не з Європи.

Я багато часу проводжу в США і керую там бізнесом. Реформа Tax Cut, реалізована Трампом, привела до економічного ривка, до створення сотень тисяч робочих місць і падіння безробіття. Трамп приймає рішення про вихід з невигідних торгівельних угод, які, наприклад, знижували видобуток вугілля. А що я можу дізнатися про Трампа з України? Що він «агент Кремля, але це не точно»? Що телеканали, що підтримують Демократичну партію в США, піддають його щоденній обструкції через якісь неіснуючі проблеми?

Насправді і Brexit, і Tax Cut – це ставка на економіку, на робочі місця в своїй країні, це політика розвитку внутрішніх ринків і заробляння грошей. Це і є правильний приклад для України.

Без структурної реформи економіки жодні політичні рішення не матимуть велику вагу, і знову і знову повертатимуть нас в минуле. Я б хотів, щоб влада в Україні дивилася в майбутнє».

381306

Ліберальні економічні реформи можуть стати найкращою антикорупційною політикою, – Сергій Носенко

Президент Володимир Зеленський повинен діяти різко і рішуче, а ліберальні економічні реформи можуть стати найкращою антикорупційною політикою в країні.

Про це в Facebook пише голова компанії International Investment Partners та засновник громадсько-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко.

«Більша частина тих, хто проголосував за Зеленського – це голоси проти Петра Порошенка і проти влади в цілому. Можна скільки завгодно розповідати, що за Зе голосували недоумки, які не відрізняють кіно від реальності. Але насправді все навпаки… Пропоную прихильникам Порошенка прогулятися вулицями околиць Києва, а ще краще – поїхати в будь-яку з областей. І розповісти про реформи на ринку в Пирятині, наприклад, і послухати, що скажуть у відповідь люди», – каже Сергій Носенко.

У той же час він упевнений, що перед Володимиром Зеленським стоять завдання колосальної складності. Адже ті, хто проголосував за нього, чекають жорсткої посадки корупціонерів.

«Мені здається, що виборці готові будуть пробачити йому все – крім погодження зі старою корупційною системою. Якщо Зеленський не буде діяти різко і рішуче, можливо навіть грубо, чиновники і корумповані бюрократи просто втоплять його в своєму болоті погоджень, резолюцій і експертиз документів», – вважає Сергій Носенко.

На його думку, ліберальні економічні реформи можуть стати найкращою антикорупційною політикою в країні.

«Бюрократів потрібно розганяти, їх повноваження скорочувати – так можна знизити рівень корупціогенного навантаження навіть без жорстких посадок. Приватизація унеможливить злодійство в Укроборонпромі, а лібералізація ринків – в будь-який інший галузі. Ми все відразу відчуємо, як стане легше дихати. Якщо цього не відбудеться, то рівень ненависті до Зе буде навіть вищим, ніж 73%, і його винесуть на вилах», – резюмував Носенко.

Сергій Носенко — про кризу в українській економіці та шляхи виходу

Сергій Носенко про президентство Петра Порошенка: Не можна говорити про зростання економіки в 3% після падіння на третину

Останні 5 років система влади трималася на страху, а в усіх галузях, пов’язаних з державою, були створені корупційні вертикалі.

Так Сергій Носенко прокоментував підсумок президентства Петра Порошенка.

«Ті, хто добре знають систему влади зсередини, бачили, що останні 5 років вона трималася на страху. Всіх незаконно прослуховували, багатьох шантажували кримінальними справами і все це під приводом «боротьби з агресором», «боротьби з корупцією» і чимось там ще. Система такого залякування працювала на стратегічну мету: в країні є головний олігарх, а інших треба загнати в кут, знерухомити фінансово», – пише Сергій Носенко в Facebook.

Він додав, що у всіх галузях, пов’язаних з державою, були створені корупційні вертикалі, а у великих бізнес-проектах брали участь люди з оточення Петра Порошенка. На думку голови компанії International Investment Partners, нездатність Порошенка провести економічні реформи і знищення національного капіталу унеможливили економічне зростання.

«Не можна говорити про зростання економіки в 3% після падіння на третину – це катастрофа, а не зростання. І зосередитися треба було не на церкві або роздуванні мовного питання, а на «хлібі», – упевнений Сергій Носенко.

13096344_523323247869007_4476699270263329440_n

Сергій Носенко прокоментував скасування націоналізації «Приватбанку»

Під час націоналізації Приватбанку був порушений принцип недоторканності приватної власності.

Так голова компанії International Investment Partners та засновник громадсько-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко прокоментував скасування судом націоналізації.

«Петро Порошенко затіяв авантюру з Приватбанком і тепер пожинає плоди незаконних дій по експропріації бізнесу.

Був порушений базовий принцип недоторканності приватної власності – і не тільки в справі Приватбанку. Власники інших банків так само успішно оскаржують дії НБУ в судах.

Те, що відбувалося в 2014-2015 рр. – це державне рейдерство з політичним підтекстом», – вважає Сергій Носенко.

16998695_659346910933306_8042770427845510758_n

Сергій Носенко про «реформу» ДФС: Йдеться лише про реорганізацію

Конкурс на посаду голови митниці і податкової служби не можна називати реформою, тому що мова йде лише про реорганізацію.

Так голова компанії International Investment Partners і засновник суспільно-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко прокоментував слова міністра фінансів Оксани Маркаровой про спробу зупинити реформування Державної фіскальної служби.

«Кожного разу, коли я читаю про якісь реформи, дивуюся: чому «реформою» вважається переміщення чиновника з одного крісла в інше або заміна одного чиновника на іншого?

Коли це конкурс на посаду голови митниці і податкової служби став «реформою»? Чому вважається, що зміну структури управління тим чи іншим державним органом можна ставити собі в заслугу і пишатися цим?», – написав Сергій Носенко в Facebook.

За його словами, справжня реформа – це ліквідація соціалістичних обмежень, спрощення податкової системи, діджіталізація сервісів.

«У ДФС ж мова йде про реорганізацію та про призначення чергових фунтів, нехай і зі знанням англійської, через яких можна буде і далі контролювати потоки», – впевнений Носенко.

https://www.facebook.com/smnosenko/photos/a.451655288369137/1109377125930280/?type=3&theater