Сергій Носенко написав відкритого листа Володимиру Зеленському

Голова компанії International Investment Partners  і засновник суспільно-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко написав відкритого листа новому президенту Володимиру Зеленському.

Лист опубліковано в Facebook Сергія Носенка.

«Президент України Володимир Зеленський» – це результат можливостей, які відкриває перед людиною вільна економіка і капіталістичні підходи до управління державою. Виявилося, що суспільство готове до такої свободи набагато більше, ніж політики.

Саме зараз у Президента є відмінна можливість перезавантажити суспільний дискурс, почати формувати новий порядок денний, тренди розвитку суспільства.

Які?

1. Бізнес-центричність

Нездатність поставити амбітні цілі і прямо говорити про свободу і гроші для мене є токсичним підсумком останніх 5 років в Україні. Я не хочу обговорювати питання мови і церкви – в 21 столітті вони Україну багатою країною не зроблять.

Політична і військова міць будь-якої держави заснована в першу чергу на економіці, на тому, що середньостатистичний громадянин має можливість пристойно заробляти і вільно розпоряджатися результатами своєї праці.

Я б хотів, щоб Президент більше говорив про розвиток економіки, про інвестиційний клімат, про свободу підприємництва; щоб Президент ініціював реформи, які позбавлять силові структури можливості блокувати бізнес, щоб будь-який прокурор 10 раз думав перед тим, як провести обшук в якійсь компанії або звинуватити підприємця в незаконних діях.
Я б хотів, щоб саме та людина, яка створює робочі місця і платить податки, стала центром формування політики, а не її жертвою.

2. Дерегуляція.

Соціалістичний апарат контролю і примусу вимагає величезної кількості чиновників, а у вільній країні їх мінімум. У соціалістичній країні чиновник – це влада, в капіталістичній – обслуговуючий персонал.

Перехід України від соціалізму до капіталізму почнеться тоді, коли буде прийнято політичне рішення про скасування більшої частини регуляцій і обмежень, заборон, «засекречених даних про родовища корисних копалин» і тому подібного. Все, що заборонено – продається, просто дорожче.

Слідом за дерегуляцією логічним стане питання скорочення чиновників – в них просто не буде потреби. Наприклад, якщо в країні скасувати ПДВ – не будуть потрібні як мінімум 50% податкових інспекторів, економіка піде в зростання. І, до речі, рівень корупційного навантаження на економіку знизиться наполовину.

Win-Win.

Всі зарегульовані галузі повинні бути поступово переведені на ринкові рейки. 90% замовлень «Укроборонпрому» можна давати на відкритий ринок, всі «стратегічні» заборони, пов’язані з видобутком газу, виробництвом ракет і літаків, енергоносіями, видобутком природних копалин потрібно знімати і відкривати ринки, давати менеджменту можливість залучати інвестиції та капітал. Це потрібно робити терміново, поки в Україні ще є люди, здатні цим всім керувати.

Дуже важливо, щоб діджіталізацією не замінювали дерегуляцію по суті. Спочатку потрібно провести саме дерегуляцію, а то, що залишилося – перевести в цифровий формат.

3. Доступність капіталу.

Ключове завдання будь-якої влади – зробити капітал доступними, тільки на цьому фундаменті можливий подальший економічний розвиток.

Українська влада в 2014-2015 рр. займалася знищенням національного капіталу під виглядом очищення банківського ринку. Я ділю цей процес на 2 важливих складових – політична стратегія і її тактичне виконання. Політична стратегія полягала у виконанні вимог МВФ, а тактична – в чисто бухгалтерському підході НБУ.

Я вважав і вважаю, що людина з психологією бухгалтера не може керувати бізнесом, це абсолютно різні типи мислення: бізнесмен думає, як розвивати компанію, а бухгалтер – як звести баланси. У 2014-2015 рр. реформуванням банківського сектора керували люди з бухгалтерським мисленням. Вони звели баланси, але знищили 300 мільярдів національного капіталу і одночасно – ФПГ політичних опонентів Президента.
Після такого фінансового геноциду про поліпшення інвестиційного клімату можна розповідати тільки на мітингах для бюджетників – вони все одно в цьому нічого не розуміють.

Зараз, щоб керувати більш-менш серйозним бізнесом в Україні, треба погодитися на те, щоб банківські регуляції вивернули вас навиворіт і на покроковий контроль за вашими рішеннями. В Україні зараз небезпечно інвестувати – адмінресурс може заблокувати «вихід» інвестора. А можливість швидкого «виходу» з бізнесу є ключовим критерієм оцінки інвестклімату. Ви б вкладали гроші в бізнес в країні, де влада потім не віддасть ваш прибуток? Так ось ніхто особливо і не вкладає.

Фінансові ринки потрібно помітно лібералізувати, гарантувати вільні «вхід» і «вихід» капіталів. Податки повинні бути знижені – це дозволить пожвавити економіку при будь-якій зовнішній кон’юнктурі; будуть створені нові робочі місця, це знизить рівень трудової міграції.

4. Економічні інтереси країни – пріоритет №1 в міжнародній політиці.

Останні 5 років я тільки і чую про умови допомоги ЄС, вимоги МВФ і правила Брюссельського політбюро, які Україна повинна виконувати. Чим далі – тим менше рішень приймається в Києві. 30 років тому українські політики їздили на поклон до Москви і пишалися цим, а тепер дивляться на Брюссель або Вашингтон, і це знову підноситься як досягнення.
Але це не досягнення. Це «комплекс меншовартості» у всій його красі.

Хороший приклад – Асоціація з ЄС. Я розумію, що йду проти тренда, але це перш за все торгівельна угода. Я уточню: це погана торгівельна угоду.

Цивілізаційний вибір європейських цінностей, зроблений на Майдані, не має жодного відношення до формальної інтеграції в ЄС.

Всі ці розмови про цінності – це насправді розмови про сфери впливу, про доступ до ринків. Європі не потрібна Україна, в якій виробляють ракети і літаки, добувають газ, титан і все це експортують, конкуруючи з американськими і європейськими компаніями. Їм потрібен ринок збуту для поїздів Siemens, літаків Airbus і Coca-Cola – а для розчищення ринку потрібно прибрати з нього тих, хто там вже є.

Торговельна угода з ЄС приводить нас саме до таких наслідків.

Так, в Україні зараз модно захоплюватися Європою – я теж був вражений, коли в 20 з невеликим приїхав туди вперше. Але ж українським міністрам вже не по 20 років, а зараз – не 1991-й рік. Очевидно, що є різниця між прогулянками туристичними пам’ятками і роботою в реальній економіці.

Я працював в пан’європейській компанії з 1993 року і добре бачив, що таке Європейський союз і як він організований зсередини. В ЄС регулюється довжина і форма огірків, потужність пилососів, і на утримання бюрократів для всього цього держави забирають більше 50% доходів громадян у вигляді податків. Я на власні очі бачив, як це демотивує людей – навіщо напружуватися, якщо все одно половина йде на податки? Всі хочуть швидше вийти на пенсію, отримати якісь виплати з бюджету, тому що це вигідніше, ніж працювати. Я багато років вважав Париж своєю другою домівкою – точно знаю, що за останні 20 років середньостатистичний громадянин Західної Європи став біднішим, а протести є наслідком невдалої економічної політики.

В цілому країни західної демократії переживають системну кризу ідей. Саме зараз стало очевидним, що надмірні регуляції, високі податки і відмова від суверенітету на користь абстрактних наддержавних об’єднань, культурні відмінності, порятунок бідних держав за рахунок багатших руйнують економіки самих донорів. В України є прекрасна можливість не потрапляти в цю пастку, перестрибнути через цей етап. Але влада з незрозумілою впертістю змушує країну стрибати по чужих граблях в розрахунку отримати якийсь інший результат.

При цьому в світі є й інші кейси.

Я стежу за подіями, пов’язаними з Brexit і з тим, як їх висвітлюють в Україні. Кожен раз я неймовірно дивуюся: позиція однієї з найбагатших країн у ЄС, в недалекому минулому світової імперії, позиція одного з найстаріших парламентів світу – британського – підноситься з якимось глузуванням і засудженням, мовляв, тільки дуже дурні люди можуть приймати рішення про вихід з ЄС. Ніхто не говорить про економічні причини такого рішення.

Що відбулося насправді? У Великобританії в 2015 році 54% імпорту і тільки 44% експорту припадало на ЄС. Негативний тренд наростав, хоча країна тоді випереджала ЄС за темпами економічного зростання практично вдвічі. Стало очевидно, що Британія перетворюється в ринок збуту, що швидко призведе до економічного спаду. І референдум про вихід з ЄС став реакцією саме на економічні показники.

Є ще один приклад – не з Європи.

Я багато часу проводжу в США і керую там бізнесом. Реформа Tax Cut, реалізована Трампом, привела до економічного ривка, до створення сотень тисяч робочих місць і падіння безробіття. Трамп приймає рішення про вихід з невигідних торгівельних угод, які, наприклад, знижували видобуток вугілля. А що я можу дізнатися про Трампа з України? Що він «агент Кремля, але це не точно»? Що телеканали, що підтримують Демократичну партію в США, піддають його щоденній обструкції через якісь неіснуючі проблеми?

Насправді і Brexit, і Tax Cut – це ставка на економіку, на робочі місця в своїй країні, це політика розвитку внутрішніх ринків і заробляння грошей. Це і є правильний приклад для України.

Без структурної реформи економіки жодні політичні рішення не матимуть велику вагу, і знову і знову повертатимуть нас в минуле. Я б хотів, щоб влада в Україні дивилася в майбутнє».

Сергей Носенко написал открытое письмо Владимиру Зеленскому

Глава компании International Investment Partners и основатель общественно-политического движения «Розвиток» Сергей Носенко написал открытое письмо новому президенту Владимиру Зеленскому.

Письмо опубликовано в Facebook Сергея Носенко.

«Президент Украины Владимир Зеленский» – это результат возможностей, которые открывает перед человеком свободная экономика и капиталистические подходы к управлению государством. Оказалось, что общество готово к такой свободе намного больше, чем политики.

Именно сейчас у Президента есть отличная возможность перезагрузить общественный дискурс, начать формировать новую повестку дня, тренды развития общества.

Какие?

1. Бизнес-центричность

Неспособность поставить амбициозные цели и прямо говорить о свободе и деньгах для меня является самым токсичным итогом последних 5 лет в Украине. Я не хочу обсуждать вопросы языка и церкви – в 21 веке они Украину богатой страной не сделают.

Политическая и военная мощь любого государства основана в первую очередь на экономике, на том, что среднестатистический гражданин имеет возможность прилично зарабатывать и свободно распоряжаться результатами своего труда.

Я бы хотел, чтобы Президент больше говорил о развитии экономики, об инвестиционном климате, о свободе предпринимательства; чтобы Президент инициировал реформы, которые лишат силовые структуры возможности блокировать бизнес, чтобы любой прокурор 10 раз думал перед тем, как провести обыск в какой-то компании или обвинить предпринимателя в незаконных действиях.
Я бы хотел, чтобы именно тот человек, который создает рабочие места и платит налоги, стал центром формирования политики, а не ее жертвой.

2. Дерегуляция.

Социалистический аппарат контроля и принуждения требует огромного количества чиновников, а в свободной стране их минимум. В социалистической стране чиновник – это власть, в капиталистической – обслуживающий персонал.

Переход Украины от социализма к капитализму начнется тогда, когда будет принято политическое решение об отмене большей части регуляций и ограничений, запретов, «засекреченных данных о месторождениях полезных ископаемых» и тому подобного. Все, что запрещено – продается, просто дороже.

Вслед за дерегуляцией логичным станет вопрос сокращения чиновников – в них просто не будет нужды. Например, если в стране отменить НДС – то не будут нужны и как минимум 50% налоговых инспекторов, экономика пойдет в рост. И, кстати, уровень коррупционной нагрузки на экономику снизится наполовину.

Win-Win.

Все зарегулированные отрасли должны быть постепенно переведены на рыночные рельсы. 90% заказов «Укроборонпрома» можно давать на открытый рынок, все «стратегические» запреты, связанные с добычей газа, производством ракет и самолетов, энергоносителями, добычей природных ископаемых нужно снимать и открывать рынки, давать менеджменту возможность привлекать инвестиции и капитал. Это нужно делать срочно, пока в Украине еще есть люди, способные этим всем управлять.

Очень важно, чтобы диджитализацией не заменяли дерегуляцию по сути. Сначала нужно провести именно дерегуляцию, а то, что осталось – перевести в цифровой формат.

3. Доступность капитала.

Ключевая задача любой власти – сделать капитал доступными, только на этом фундаменте возможно дальнейшее экономическое развитие.

Украинская власть в 2014-2015 гг. занималась уничтожением национального капитала под видом чистки банковского рынка. Я делю этот процесс на 2 важных составляющих – политическая стратегия и ее тактическое исполнение. Политическая стратегия заключалась в выполнении требований МВФ, а тактическая – в чисто бухгалтерском подходе НБУ.

Я считал и считаю, что человек с психологией бухгалтера не может управлять бизнесом, это совершенно разные типы мышления: бизнесмен думает, как развивать компанию, а бухгалтер – как свести балансы. В 2014-2015 гг. реформированием банковского сектора руководили люди с бухгалтерским мышлением. Они свели балансы, но уничтожили 300 миллиардов национального капитала и заодно – ФПГ политических оппонентов Президента.
После такого финансового геноцида про улучшение инвестиционного климата можно рассказывать только на митингах для бюджетников – они все равно в этом ничего не понимают.

Сейчас, чтобы управлять более-менее серьезным бизнесом в Украине, нужно согласиться на то, чтобы банковские регуляции вывернули вас наизнанку и на пошаговый контроль за вашими решениями. В Украину сейчас опасно инвестировать – админресурс может заблокировать «выход» инвестора. А возможность быстрого «выхода» из бизнеса является ключевым критерием оценки инвестклимата. Вы бы вкладывали деньги в бизнес в стране, где власть потом не отдаст вашу прибыль? Так вот никто особо и не вкладывает.

Финансовые рынки нужно заметно либерализовать, гарантировать свободных «вход» и «выход» капиталов. Налоги должны быть снижены – это позволит оживить экономику при любой внешней конъюнктуре; будут созданы новые рабочие места, это снизит уровень трудовой миграции.

4. Экономические интересы страны – приоритет №1 в международной политике.

Последние 5 лет я только и слышу про условия помощи ЕС, требования МВФ и правила Брюссельского политбюро, которые Украина должна выполнять. Чем дальше – тем меньше решений принимается в Киеве. 30 лет назад украинские политики ездили на поклон в Москву и гордились этим, а теперь смотрят на Брюссель или Вашингтон, и это снова преподносится как достижение.
Но это не достижение. Это «комплекс меншовартості» во всей его красе.

Хороший пример – Ассоциация с ЕС. Я понимаю, что иду против тренда, но это прежде всего торговое соглашение. Я уточню: это плохое торговое соглашение.

Цивилизационный выбор европейских ценностей, сделанный на Майдане, не имеет никакого отношения к формальной интеграции в ЕС.

Все эти разговоры про ценности – это на самом деле разговоры о сферах влияния, о доступе к рынкам. Европе не нужна Украина, в которой производят ракеты и самолеты, добывают газ, титан и все это экспортируют, конкурируя с американскими и европейскими компаниями. Им нужен рынок сбыта для поездов Siemens, самолетов Airbus и Coca-Cola – а для расчистки рынка нужно убрать с него тех, кто там уже есть.

Торговое соглашение с ЕС приводит нас именно к таким последствиям.

Да, в Украине сейчас модно восхищаться Европой – я тоже был впечатлен, когда в 20 с небольшим приехал туда впервые. Но ведь украинским министрам уже не по 20 лет, а сейчас – не 1991-й год. Очевидно, что есть разница между прогулками по туристическим достопримечательностям и работой в реальной экономике.

Я работал в паневропейской компании с 1993 года и хорошо видел, что такое Европейский союз и как он организован изнутри. В ЕС регулируется длинна и форма огурцов, мощность пылесосов, и на содержание бюрократов для всего этого государства забирают больше 50% доходов граждан в виде налогов. Я своими глазами видел, как это демотивирует людей – зачем напрягаться, если все равно половина уходит на налоги? Все хотят побыстрее выйти на пенсию, получить какие-то выплаты из бюджета, потому что это выгоднее, чем работать. Я много лет считал Париж своим вторым домом – точно знаю, что за последние 20 лет среднестатистический гражданин Западной Европы стал беднее, а протесты являются следствием неудачной экономической политики.

В целом страны западной демократии переживают системный кризис идей. Именно сейчас стало очевидным, что чрезмерные регуляции, высокие налоги и отказ от суверенитета в пользу абстрактных надгосударственных объединений, культурные различия, спасение бедных государств за счет более богатых разрушают экономики самих доноров. У Украины есть прекрасная возможность не попадать в эту ловушку, перепрыгнуть через этот этап. Но власть с непонятным упорством заставляет страну прыгать по чужим граблям в расчете получить какой-то другой результат.

При этом в мире есть и другие кейсы.

Я слежу за событиями, связанными с Brexit и с тем, как их освещают в Украине. Каждый раз я невероятно удивляюсь: позиция одной из богатейших стран в ЕС, в недалеком прошлой мировой империи, позиция одного из старейших парламентов мира – британского – преподносится с какими-то насмешками и осуждением, мол, только очень глупые люди могут принимать решение о выходе из ЕС. Никто не говорит об экономических причинах такого решения.

Что произошло на самом деле? В Великобритании в 2015 году 54% импорта и только 44% экспорта приходилось на ЕС. Негативный тренд нарастал, хотя страна тогда опережала ЕС по темпам экономического роста практически в 2 раза. Стало очевидно, что Британия превращается в рынок сбыта, что быстро приведет к экономическому спаду. И референдум о выходе из ЕС стал реакцией именно на экономические показатели.

Есть еще один пример – не из Европы.

Я много времени провожу в США и управляю там бизнесом. Реформа Tax Cut, реализованная Трампом, привела к экономическому рывку, к созданию сотен тысяч рабочих мест и падению безработицы. Трамп принимает решения о выходе из невыгодных торговых соглашений, которые, например, снижали добычу угля. А что я могу узнать о Трампе из Украины? Что он «агент Кремля, но это не точно»? Что телеканалы, поддерживающие Демократическую партию в США, подвергают его ежедневной обструкции из-за каких-то несуществующих проблем?

На самом деле и Brexit, и Tax Cut – это ставка на экономику, на рабочие места в своей стране, это политика развития внутренних рынков и зарабатывания денег. Это и есть правильный пример для Украины.

Без структурной реформы экономики никакие политические решения не будут иметь большого веса, и снова и снова будут возвращать нас в прошлое. Я бы хотел, чтобы власть в Украине смотрела в будущее».

381306

Ліберальні економічні реформи можуть стати найкращою антикорупційною політикою, – Сергій Носенко

Президент Володимир Зеленський повинен діяти різко і рішуче, а ліберальні економічні реформи можуть стати найкращою антикорупційною політикою в країні.

Про це в Facebook пише голова компанії International Investment Partners та засновник громадсько-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко.

«Більша частина тих, хто проголосував за Зеленського – це голоси проти Петра Порошенка і проти влади в цілому. Можна скільки завгодно розповідати, що за Зе голосували недоумки, які не відрізняють кіно від реальності. Але насправді все навпаки… Пропоную прихильникам Порошенка прогулятися вулицями околиць Києва, а ще краще – поїхати в будь-яку з областей. І розповісти про реформи на ринку в Пирятині, наприклад, і послухати, що скажуть у відповідь люди», – каже Сергій Носенко.

У той же час він упевнений, що перед Володимиром Зеленським стоять завдання колосальної складності. Адже ті, хто проголосував за нього, чекають жорсткої посадки корупціонерів.

«Мені здається, що виборці готові будуть пробачити йому все – крім погодження зі старою корупційною системою. Якщо Зеленський не буде діяти різко і рішуче, можливо навіть грубо, чиновники і корумповані бюрократи просто втоплять його в своєму болоті погоджень, резолюцій і експертиз документів», – вважає Сергій Носенко.

На його думку, ліберальні економічні реформи можуть стати найкращою антикорупційною політикою в країні.

«Бюрократів потрібно розганяти, їх повноваження скорочувати – так можна знизити рівень корупціогенного навантаження навіть без жорстких посадок. Приватизація унеможливить злодійство в Укроборонпромі, а лібералізація ринків – в будь-який інший галузі. Ми все відразу відчуємо, як стане легше дихати. Якщо цього не відбудеться, то рівень ненависті до Зе буде навіть вищим, ніж 73%, і його винесуть на вилах», – резюмував Носенко.

381306

Либеральные экономические реформы могут стать самой лучшей антикоррупционной политикой, – Сергей Носенко

Президент Владимир Зеленский должен действовать резко и решительно, а либеральные экономические реформы могут стать самой лучшей антикоррупционной политикой в стране.

Об этом в Facebook пишет глава компании International Investment Partners и основатель общественно-политического движения «Розвиток» Сергей Носенко.

«БОльшая часть тех, кто проголосовал за Зеленского – это голоса против Петра Порошенко и против власти в целом. Можно сколько угодно рассказывать, что за Зе голосовали недоумки, которые не отличают кино от реальности. Но на самом деле все наоборот… Предлагаю сторонникам Порошенко прогуляться по улицам окраин Киева, а еще лучше – поехать в любую из областей. И рассказать про реформы на рынке в Пирятине, например, и послушать, что скажут в ответ люди», – говорит Сергей Носенко.

В тоже время он уверен, что перед Владимиром Зеленским стоят задачи колоссальной сложности. Ведь проголосовавшие за него ждут жесткой посадки коррупционеров.

«Мне кажется, что избиратели готовы будут простить ему все – кроме соглашательства со старой коррупционной системой. Если Зеленский не будет действовать резко и решительно, возможно даже грубо, чиновники и коррумпированные бюрократы просто утопят его в своем болоте согласований, резолюций и экспертиз документов», – считает Сергей Носенко.

По его мнению, либеральные экономические реформы могут стать самой лучшей антикоррупционной политикой в стране.

«Бюрократов нужно разгонять, их полномочия сокращать – так можно снизить уровень коррупциогенной нагрузки даже без жестких посадок. Приватизация сделает невозможным воровство в Укроборонпроме, а либерализация рынков – в любой другой отрасли. Мы все сразу почувствуем, как станет легче дышать. Если этого не произойдет, то уровень ненависти к Зе будет даже выше, чем 73%, и его вынесут на вилах», – резюмировал Носенко.

Сергій Носенко — про кризу в українській економіці та шляхи виходу

Сергій Носенко про президентство Петра Порошенка: Не можна говорити про зростання економіки в 3% після падіння на третину

Останні 5 років система влади трималася на страху, а в усіх галузях, пов’язаних з державою, були створені корупційні вертикалі.

Так Сергій Носенко прокоментував підсумок президентства Петра Порошенка.

«Ті, хто добре знають систему влади зсередини, бачили, що останні 5 років вона трималася на страху. Всіх незаконно прослуховували, багатьох шантажували кримінальними справами і все це під приводом «боротьби з агресором», «боротьби з корупцією» і чимось там ще. Система такого залякування працювала на стратегічну мету: в країні є головний олігарх, а інших треба загнати в кут, знерухомити фінансово», – пише Сергій Носенко в Facebook.

Він додав, що у всіх галузях, пов’язаних з державою, були створені корупційні вертикалі, а у великих бізнес-проектах брали участь люди з оточення Петра Порошенка. На думку голови компанії International Investment Partners, нездатність Порошенка провести економічні реформи і знищення національного капіталу унеможливили економічне зростання.

«Не можна говорити про зростання економіки в 3% після падіння на третину – це катастрофа, а не зростання. І зосередитися треба було не на церкві або роздуванні мовного питання, а на «хлібі», – упевнений Сергій Носенко.

Сергей Носенко о президентстве Петра Порошенко: Нельзя говорить о росте экономики в 3% после падения на треть

Последние 5 лет система власти держалась на страхе, а во всех отраслях, связанных с государством, были созданы коррупционные вертикали.

Так Сергей Носенко прокомментировал итог президентства Петра Порошенко.

«Те, кто хорошо знают систему власти изнутри, видели, что последние 5 лет она держалась на страхе. Всех незаконно прослушивали, многих шантажировали уголовными делами и все это под предлогом «борьбы с агрессором», «борьбы с коррупцией» и чем-то там еще. Система такого запугивания работала на стратегическую цель: в стране есть главных олигарх, а остальных нужно загнать в угол, обездвижить финансово», – пишет Сергей Носенко в Facebook.

Он добавил, что во всех отраслях, связанных с государством, были созданы коррупционные вертикали. В крупных бизнес-проектах участвовали люди из окружения Петра Порошенко. По мнению главы компании International Investment Partners, неспособность Порошенко провести экономические реформы и уничтожение национального капитала сделали невозможным экономический рост.

«Нельзя говорить о росте экономики в 3% после падения на треть – это катастрофа, а не рост. И сосредоточиться нужно было не на церкви или раздувании языкового вопроса, а на «хлебе», – уверен Сергей Носенко.

13096344_523323247869007_4476699270263329440_n

Сергій Носенко прокоментував скасування націоналізації «Приватбанку»

Під час націоналізації Приватбанку був порушений принцип недоторканності приватної власності.

Так голова компанії International Investment Partners та засновник громадсько-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко прокоментував скасування судом націоналізації.

«Петро Порошенко затіяв авантюру з Приватбанком і тепер пожинає плоди незаконних дій по експропріації бізнесу.

Був порушений базовий принцип недоторканності приватної власності – і не тільки в справі Приватбанку. Власники інших банків так само успішно оскаржують дії НБУ в судах.

Те, що відбувалося в 2014-2015 рр. – це державне рейдерство з політичним підтекстом», – вважає Сергій Носенко.

demo-attachment-47-Brightness_Contrast-11

Сергей Носенко прокомментировал отмену национализации «Приватбанка»

При национализации Приватбанка был нарушен принцип неприкосновенности частной собственности. Так глава компании International Investment Partners и основатель общественно-политического движения «Розвиток» Сергей Носенко прокомментировал отмену судом национализации.

«Петр Порошенко затеял авантюру с Приватбанком и теперь пожинает плоды незаконных действий по экспроприации бизнеса.

Был нарушен базовый принцип неприкосновенности частной собственности – и не только в деле Приватбанка. Владельцы других банков точно также успешно оспаривают действия НБУ в судах.

То, что происходило в 2014-2015 гг. – это государственное рейдерство с политическим подтекстом», – считает Сергей Носенко.

Ранее Сергей Носенко говорил, что устранение с рынка банков с украинским капиталом будет катастрофой для Украины.

16998695_659346910933306_8042770427845510758_n

Сергій Носенко про «реформу» ДФС: Йдеться лише про реорганізацію

Конкурс на посаду голови митниці і податкової служби не можна називати реформою, тому що мова йде лише про реорганізацію.

Так голова компанії International Investment Partners і засновник суспільно-політичного руху «Розвиток» Сергій Носенко прокоментував слова міністра фінансів Оксани Маркаровой про спробу зупинити реформування Державної фіскальної служби.

«Кожного разу, коли я читаю про якісь реформи, дивуюся: чому «реформою» вважається переміщення чиновника з одного крісла в інше або заміна одного чиновника на іншого?

Коли це конкурс на посаду голови митниці і податкової служби став «реформою»? Чому вважається, що зміну структури управління тим чи іншим державним органом можна ставити собі в заслугу і пишатися цим?», – написав Сергій Носенко в Facebook.

За його словами, справжня реформа – це ліквідація соціалістичних обмежень, спрощення податкової системи, діджіталізація сервісів.

«У ДФС ж мова йде про реорганізацію та про призначення чергових фунтів, нехай і зі знанням англійської, через яких можна буде і далі контролювати потоки», – впевнений Носенко.

https://www.facebook.com/smnosenko/photos/a.451655288369137/1109377125930280/?type=3&theater

Сергей Носенко о «реформе» ГФС: Речь идет лишь о реорганизации

Конкурс на должность главы таможни и налоговой службы нельзя называть реформой. Речь идет лишь о реорганизации.

Так глава компании International Investment Partners и основатель общественно-политического движения «Розвиток» Сергей Носенко прокомментировал попытки остановить реформирование Государственной фискальной службы. Об этих попытках заявила министр финансов Оксана Маркарова.

«Каждый раз, когда я читаю о каких-то реформах, удивляюсь: почему «реформой» считается перемещение чиновника из одного кресла в другое или замена одного чиновника на другого?

С каких это пор конкурс на должность главы таможни и налоговой службы стал «реформой»? Почему считается, что изменение структуры управления тем или иным государственным органом можно ставить себе в заслугу и гордиться этим?», – написал Сергей Носенко в Facebook.

По его словам, настоящая реформа – это ликвидация социалистических ограничений, упрощение налоговой системы, диджитализация сервисов.

«В ГФС же речь идет о реорганизации и о назначении очередных фунтов, пусть и со знанием английского, через которых можно будет и дальше контролировать потоки», – уверен Носенко.

https://www.facebook.com/smnosenko/photos/a.451655288369137/1109377125930280/?type=3&theater